Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Його праця “ <g/> Описание говора с. Патют Козелецкого уезда Чериговской губернии <g/> ” <g/> , ухвалена до друку 1916 р. в “ <g/> Сборник Отделения русского языка и словесности <g/> ” Російської Академії Наук <g/> , так і не побачила світу через те <g/> , що революційні події загальмували видання <g/> .
doc#10 Видавана й перевидавана безперервно від 1918 до 1926 р. ( <g/> наклад самого дев'ятого видання був 150.000 <g/> ) <g/> , студійована без перебільшення мільйонами українських школярів <g/> , ця книжка своїми одинадцятьма виданнями лишила може більший слід у свідомості покоління тих років <g/> , ніж багато інших книжок <g/> .
doc#10 З цього погляду в Курило зв'язок з Потебнею глибший і живіший <g/> , ніж у його харківських учнів <g/> , об'єднаних навколо видання “ <g/> Вопросы теории и психологии творчества <g/> ” <g/> .
doc#10 Саме це відзначив у своїй ( <g/> непідписаній <g/> ) передмові до четвертого видання ( <g/> 5 <g/> ) Василь Сімович <g/> , писавший <g/> , що в цій книзі “ <g/> дещо <g/> …
doc#15 <p> Перші два видання « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » ( <g/> 1914 і 1920 р. <g/> ) Пєшковського <g/> , як уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж прикладі ребенок <g/> !
doc#15 <p> Ще до виходу в світ третього видання книги Пєшковського з'явилася стаття Л. А. Булаховського про речення <g/> , в якій він заперечує можливість прикладати до словосполучень типу Шопот <g/> .
doc#21 Але монополію на видання фактично дістали українські політичні партії <g/> .
doc#21 Альманах МУРу взяли ульмські революційні демократи ( <g/> вони умудрилися видати його без коректи <g/> , а Костюк <g/> , що від МУРу мав доглянути це видання <g/> , захопився іншими справами і пустив видання на самопас <g/> .
doc#21 Альманах МУРу взяли ульмські революційні демократи ( <g/> вони умудрилися видати його без коректи <g/> , а Костюк <g/> , що від МУРу мав доглянути це видання <g/> , захопився іншими справами і пустив видання на самопас <g/> .
doc#21 Німецькі гроші були безвартісні <g/> , і західні видання з-поза Німеччини не надходили <g/> , бо видавці інших країн за свої видання могли б дістати тільки безвартісні папірці <g/> .
doc#21 Німецькі гроші були безвартісні <g/> , і західні видання з-поза Німеччини не надходили <g/> , бо видавці інших країн за свої видання могли б дістати тільки безвартісні папірці <g/> .
doc#21 Реакція читачів була позитивна <g/> , журнал своїм культурним рівнем випередив інші українські періодичні видання і наближався до кращих німецьких <g/> .
doc#23 <p> Автор найновішої статті про Петренка і редактор першого повного видання його поезій Г. Нудьга не бачить у цьому проблеми <g/> .
doc#23 До такої думки схилявся <g/> , здається <g/> , і Микола Плевако <g/> , судячи з його не досить виразного висловлення і місця <g/> , приділеного Петренкові в Плеваковій хрестоматії1. Коли 1848 року дійшло до поновного <g/> , доповненого видання поезій Петренкових <g/> , після років <g/> , що були наповнені відгомоном Шевченкової збірки і інших його творів <g/> , харківський поет мусів зайняти свою позицію <g/> : або капітулювати перед Шевченком або боронити своєрідність своєї поезії і обстоювати її право на існування <g/> .
doc#23 <p> Інша справа <g/> , що в обставинах загальмованого <g/> , сплутаного і з'яловленого українського літературного процесу-не-процесу першої половини XIX сторіччя поезія Петренка обмежилася на жменьці віршів <g/> , не діждалася жадного книжкового видання <g/> , продовжувачів не знайшла і фактично жадного місця не посіла <g/> .
doc#23 <p> Тексти взято з таких видань <g/> : Петренка — з видання Г. Нудьги ( <g/> див <g/> .
doc#25 З тих же причин він багато праці як редактор і порадник вклав анонімово в такі видання <g/> , як “ <g/> Українська граматика <g/> ” <g/> , “ <g/> Російсько-український словар <g/> ” Є.Тимченка <g/> , “ <g/> Український словар <g/> ” Б.Грінченка <g/> , брав жваву участь в організації київського археологічного з'їзду <g/> , Українського наукового товариства в Києві <g/> , у редагуванні “ <g/> Киевской старины <g/> ” <g/> , Записок Українського наукового товариства в Києві <g/> , а пізніше “ <g/> України <g/> ” <g/> . </p>
doc#25 Це другий розділ його праці ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , про загальні риси української мови як цілости <g/> , виключений свого часу А. Буділовичем з видання через невідповідність офіційним настановам режиму щодо української мови <g/> ; незакінчена розвідка про мову грамоти князя Олександра Олельковича ( <g/> XV стор <g/> .
doc#26 Ну <g/> , і <g/> , природна річ <g/> , реакційні діячі літератури не заслуговували ані на видання їхніх творів <g/> , ані на обговорення <g/> , ані на збереження їхніх творів у книгозбірнях <g/> .
doc#26 Натомість дуже і дуже варт було б витягти з таємних фондів <g/> , а може й перевидати <g/> , здійснені Єфремовим третій і четвертий томи академічного видання творів Шевченка ( <g/> листування і журнал <g/> ) з їхнім обсяжним <g/> , вірним фактам і об'єктивним коментарем-примітками <g/> .