Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Взагалі це явище було б передчасно підсумовувати <g/> , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте воно буде <g/> , які кількості і які прошарки людности воно охопить як на еміграції <g/> , так і на українських землях <g/> .
doc#94 Коли Квітка-Основ'яненко надумав написати дещо для селян — його « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » <g/> , — він оповідає <g/> : </p><p> От я доложився нашому начальству — бо без нього не треба нічого робити <g/> , хоч би ти і думав <g/> , що воно дуже гаразд буде <g/> , — отже то начальство і подозволило мені обо всім до вас писати <g/> . </p>
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#35 Слова <g/> , вкладені в уста Христові <g/> , звучать тією ж упевнено вольовою інтонацією <g/> : « <g/> І вставши яко рік мир вам <g/> , так буде <g/> .
doc#67 Його <g/> , звичайно <g/> , нема <g/> , ніколи не було й не буде <g/> .
doc#30 Хоч вона й роздратує — більше <g/> , ніж досі — моїх досить численних доброзичливців <g/> , нових лаврів у мій вінець вона не вплете <g/> , і полювати на те число журналу Вам не треба буде <g/> . </p>
doc#96 Той один відсоток <g/> , що лишається <g/> , — це напевне гості <g/> , яких завтра не буде <g/> . </p>
doc#103 на три частини <g/> : Україна — Европа — Америка <g/> » <g/> ? </p><p> — Третього тому не буде <g/> . Ніколи <g/> . Я навіть не починав його писати <g/> . Він мав би бути про
doc#62 У нових обставинах <g/> , від 1988 року починаючи <g/> , можна було б передискутувати <g/> , чи така двомовність доцільна <g/> , але шкоди від неї не буде <g/> .
doc#81 Можна було пробувати перед відходом поїзда на вокзалі <g/> , але там теж була черга <g/> , ще безнадійніша <g/> , перед якою віконечко каси відкривалося тільки на мить <g/> , щоб сказати <g/> : </p><p> — Громадяни <g/> , сьогодні квитків не буде <g/> . </p>
doc#81 Іноді світло відновлялося скоро <g/> , іноді виходив хтось з якимсь світильником і заспокоював публіку <g/> , що світло таки буде <g/> .
doc#81 Як досвідчені театрали <g/> , ми — Вова і я — вже знали перед початком дії <g/> , яка пора дня це буде <g/> .
doc#32 Примусової репатріяції не буде <g/> .
doc#47 У пізніших <g/> , після « <g/> Туги <g/> » <g/> , поезіях Лятуринської їх уже взагалі не буде <g/> . </p>
doc#54 Матвій іде <g/> : листа не було і не буде <g/> .
doc#36 Не одурить Бог <g/> , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p>
doc#40 Не поширюється вона і на інші форми ( <g/> крім форми чоловічого роду однини <g/> ) минулого часу <g/> , де <g/> , отже <g/> , буде <g/> : несла <g/> , мело <g/> , пекли <g/> , волокла <g/> , берегло <g/> , утекли <g/> .
doc#100 Для світу це буде « <g/> космічна діра <g/> » <g/> ? </p>
doc#81 Проте <g/> , від того часу <g/> , як мені відкрилися приваби й принади — особливо в історичній фонології — можливости того <g/> , що я міг би назвати не-вибірковою історією <g/> , — а до того ж з виразними рисами герметизму супроти непосвячених <g/> , усе це вовтузіння з явищами <g/> , що стоять на межі літератури <g/> , яка ніколи не була й не буде об'єктом справжньої науки <g/> , а завжди була і буде « <g/> мета-літературою <g/> » <g/> , вишиванням другісних поетичних візерунків на первісній літературі <g/> , що її творять письменники <g/> , — це вовтузіння втратило для мене сливе цілковито інтерес <g/> , перетворилося для мене на гру <g/> , на забавку <g/> , на не-справжнє <g/> .
doc#5 Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип шофера <g/> , простий <g/> , бадьорий і взброєний практичними <g/> , власне технічними знаннями <g/> » <g/> . </p>