Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> ,
doc#24 і <g/> … Хвильового « <g/> Санаторійної зони <g/> » або « <g/> Я <g/> » — могли б довести до одчаю <g/> , до проголошення
doc#24 височінь <g/> . Народ усвідомив свою життєву силу ( <g/> « <g/> Я дужий народ <g/> , я — молодий <g/> ! » — Тичина <g/> ) і символом
doc#26 . Це була критика <g/> . Критика інакшістю <g/> . ( <g/> Я пишу докладніше про це в своїй статті про
doc#26 згинатися перед малими <g/> ? » А ось друга <g/> , з Тичини <g/> : </p><p> Я одержав нагороду <g/> . </p><p> Слава Сталіну й народу <g/> ! </p><p> Вони
doc#27 мовою ці уривки можна було б віддати так <g/> : </p><p> Я наказав слугам негайно знайти плахту <g/> , сорочку
doc#28 Драй-Хмари деякі суто споглядальні образи ( <g/> « <g/> Я пам'ятаю вечір тьмяний над Петербургом
doc#28 … </p><p> Сонце спустило вервечки <g/> , </p><p> і колисає мене <g/> . </p><p> Я з землею зрісся – не вирну <g/> , </p><p> тільки чую під спів
doc#28 себе і про поетів такого типу <g/> , як він <g/> , взагалі <g/> : </p><p> Я знаю <g/> : ми – тугі бібліофаги <g/> , </p><p> І наша мудрість –
doc#28 , молоді <g/> , </p><p> Лише майбутнім дихають серця <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Я робітник <g/> » <g/> ) </p><p> Цілу поезію ( <g/> « <g/> Спартак <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) він
doc#28 космосу заради серця конкретної коханої <g/> : </p><p> Я не чую світів чужих <g/> , </p><p> Коли серце землі гаряче </p>
doc#29 не Филиповичеві <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Це тільки спогад <g/> . Я не історик театру і не теоретик <g/> , ніякою мірою не
doc#29 . <g/> ) </p><p> Харків виставу не сприйняв і не прийняв <g/> . Я — не зрозумів і захопився <g/> , харківська публіка —
doc#29 він завжди був готовий служити джентельменом <g/> . Я брав Мушку в закритий кошик і відносив до міс
doc#29 ! </p><p> Ой <g/> , яка пустеля <g/> ! </p><p> Усесоюзні Соловки <g/> … </p><p> Я лишаю читачам доробити оптимістичне
doc#30 і своєї ( <g/> себто шведської <g/> ) мови <g/> . Так би й нам <g/> . Я там провів два з половиною роки і сумніваюся в
doc#30 ряст топчу <g/> . </p><p> Буду радий почути <g/> , що з Вашим Т. Г. Я ж мало-мало не вийшов у його хрищені батьки <g/> . </p>
doc#30 своїх братиків у « <g/> Автостопі <g/> » воно гірше <g/> . Я маю свій критерій — як є переміняні наголоси <g/> , то
doc#30 техніки ми б не дісталися через океан <g/> . Так і ні <g/> . Я приїхав уперше до Америки пароплавом ( <g/> 1952 <g/> ) (
doc#31 дорозі зачепив Хвильового за його оповідання « <g/> Я <g/> » <g/> : « <g/> Хто його читатиме <g/> ? <g/> . <g/> . Читатимуть його