Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 До нього ніколи не будуть застосовані ті потужні слова <g/> , якими Юрій Клен говорить про свого сина <g/> : </p><p> Він у підвалину держави </p><p> Важкий свій камінь покладе <g/> , </p><p> Він буде Грона чавить </p><p> І знову мур зведе <g/> . </p>
doc#8 Він навів сотні прикладів з незліченної кількости авторів <g/> .
doc#102 Він мені її виніс і став показувати <g/> .
doc#27 Він почувався такою однією людиною <g/> .
doc#16 Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації як плебсу <g/> " у Драгоманова <g/> …
doc#51 Він написав силу рецензій <g/> , викладав на Україні і в Білорусі <g/> .
doc#36 Він же згадує <g/> , що Дарка « <g/> підтримувала в домі традиційну малоросійську атмосферу <g/> » ( <g/> с. 129 <g/> ) <g/> .
doc#6 Він радо вдавався до рембрандтівських ефектів світлотіні й нічного освітлення поодиноких місць у темряві <g/> .
doc#51 Він працював над проблемами староцерковнослов'янської мови <g/> , переважно цікавлячися Маріїнським Євангелієм <g/> .
doc#45 Він закликає переглянути всю історію украінсько-польських взаємин <g/> .
doc#10 Він закидає Шахматовським прамовним концепціям <g/> , що вони “ <g/> дуже нереальні <g/> ” ( <g/> 6 <g/> , 253 і далі <g/> ) <g/> , він пункт за пунктом доводить неможливість “ з'ясувати лінгвістичну єдність східніх слов'ян <g/> …
doc#25 Він говорить про чотири групи їх <g/> : руську ( <g/> північноруська підгрупа <g/> , себто російська й білоруська мова <g/> , і південноруська підгрупа <g/> , себто українська мова <g/> ) <g/> , ляську ( <g/> польсько-кашубська й сербсько-лужицька підгрупи <g/> ) <g/> , чехо-словацьку ( <g/> чехо-моравська й словацька мови <g/> ) і балканську ( <g/> ілірська підгрупа <g/> , себто сербохорватська мова з словінською <g/> , і болгарсько-македонська <g/> ) <g/> , але з'єднує ці чотири групи в два ряди пар <g/> , що взаємно перетинаються <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Південносхідній відділ ( <g/> групи руська й балканська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Північнозахідній відділ ( <g/> групи ляська й чехословацька <g/> ) <g/> , — а з другого боку <g/> : </p>
doc#6 Він був захоплений ( <g/> як Босх <g/> , — пор <g/> .
doc#40 Він не зв'язаний з жадними семантичними відтінками і стосується до всіх чисто прикметників <g/> .
doc#25 <p> Він виступає навіть проти спроб утворити українську державу <g/> , бо вони „щоразу коштували цьому плем'ю цілого моря сліз та крови <g/> , залишаючися раз-у-раз безплідні й несучи за собою громадський хаос <g/> , руїну та страшенну моральну втому <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 39 <g/> ) <g/> .
doc#25 Він уважає <g/> , що риси цих говірок найкраще збереглися до нашого часу в овруцько-житомирських говірках ( <g/> 5 <g/> , 462 <g/> ) <g/> .
doc#25 Він так само виразно розрізняє здебільшого ( <g/> пор <g/> .
doc#72 Він також спостеріг появу “ <g/> ультравеликоукраїнізмів <g/> ” <g/> : до західноукраїнської інтеліґенції продиралися російські слова й звороти <g/> , бо мовці вважали їх за “ <g/> чисто українські <g/> ” ( <g/> 19346 <g/> , 150 <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 Він дотримався своєї обіцянки <g/> , даної в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> : « <g/> Не ждіть нічого особливо трагічного <g/> , бо трагедія — явище досить умовне і не завжди буває бажане <g/> .
doc#28 Він почуває себе в « <g/> убогому <g/> , дикому краю <g/> » <g/> , де « <g/> варвари довкола <g/> » <g/> , де в усе святе « <g/> вривається сармат і все руйнує вкрай <g/> » ( <g/> « <g/> Овідій <g/> » <g/> ) <g/> , серед « <g/> орд скитів-дикунів <g/> » ( <g/> « <g/> Під кровом <g/> » <g/> ) <g/> .