Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 Якщо поетка не хотіла або не могла дати формули до своєї творчости <g/> , вшануймо її волю <g/> .
doc#4 Важитиме бо тут те <g/> , що тут знайшла свій вияв особистість поетки і що ця особистість має властивість і здатність промовляти до читацьких — вживім тут цього неприйнятного для механістів і формалістів слова — душ чи <g/> , коли хочете <g/> , — майже за Олесем <g/> , — сердець <g/> .
doc#4 <p> Коли Ґете хоче піднести гармонію <g/> , зв'язок з традицією й спокій душі як найвищу цінність <g/> , гідну людини <g/> , в протиставленні базарові щоденних дрібниць і гасел <g/> , він стилізує свою поезію в мусульманський стиль мислення й життя <g/> : </p><p> Sonst wenn man den heiligen Koran zitierte <g/> , </p><p> Nannte man die Sure <g/> , den Vers dazu <g/> . </p>
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати поза мітом <g/> .
doc#4 <p> Не ґвалту я — міньби хотів <g/> , ( <g/> с. 443 <g/> ) </p><p> П'ЯТЬ </p><p> Життя Іова на тому відтинку <g/> , що змальований у Біблії <g/> , сповнене страждання <g/> , але він не має за собою трагічної вини <g/> , і Бог переслідує його не за гріхи й провини <g/> , яких він не мав <g/> .
doc#4 <p> Я не хочу з тобою йти <g/> . </p>
doc#5 Якби тут грала ролю логіка <g/> , Марта повинна була б вибрати або Льову <g/> , бо він любить її коханням-приязню і коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> .
doc#6 Та <g/> , зрештою <g/> , навіть у тих Куриликових творах <g/> , що виростали з традиції Бройгеля <g/> , знаходимо не лише принадні деталі <g/> , подавані здебільшого дрібно і збоку або на задньому пляні <g/> , ніби маляр хоче сказати <g/> , — так <g/> , це мило <g/> , це людяно <g/> , часом трохи смішно <g/> , посміхнися <g/> , глядачу <g/> , — але на цьому роля епізодів і епізодичних деталів не обмежується <g/> .
doc#6 Курилик <g/> , звичайно <g/> , не хоче або не наважується змалювати сонце просто перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само одержимий страшною потугою сонця <g/> , незбагненністю його розпеченого блиску і намагається відтворити його через контрасти вибухів світла і темряви хмар або мороку й позірної ідилії земного існування <g/> . </p>
doc#6 Скомпресованости двадцятип'ятирічного розвитку в житті канадського імгранта в одній картині Курилик хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , який оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді <g/> , як коло будинка працює механічна пила — знаряддя різних епох <g/> , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> .
doc#6 Адже він хотів бути не тільки майстром пензля <g/> , а й майстром слова <g/> .
doc#6 Часто мистець хоче якнайповніше розтлумачити <g/> , з'ясувати <g/> , що саме він хотів висловити <g/> .
doc#6 Часто мистець хоче якнайповніше розтлумачити <g/> , з'ясувати <g/> , що саме він хотів висловити <g/> .
doc#6 Ось двоє дітей приносять зібрані квіти дорослій парі <g/> , ми хотіли б знати <g/> , чому <g/> , що стоїть за цим фактом <g/> , — але назва тільки “ <g/> Сцена на кухні <g/> ” <g/> .
doc#6 ) <g/> , була його порятунком або такою він сам хотів її бачити <g/> .
doc#6 У чимраз більше стандартизованому світі він хотів бути особою <g/> .
doc#6 <p> iii Вибір імен не луже широкий <g/> , але здебільшого він не випадковий і виказує <g/> , що Курилик добре розумів <g/> , хто був йому близький <g/> , кого він хотів і міг розглядати як своїх далеких учителів і з ким його стиль був споріднений <g/> .
doc#7 Проте українська поезія не тільки в УССР <g/> , а і на еміґрації вперто й за всяку ціну хоче насамперед означати <g/> .