Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> , знелюблення одної сторони й обопільне вичерпання <g/> , що вибухає сварками <g/> , докорами й прокляттями <g/> » <g/> .
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Він пише <g/> , що споглядання цих творів у тих сумних обставинах принесло йому “ <g/> тимчасове щастя <g/> <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в залі Бройгеля <g/> .
doc#6 Скомпресованости двадцятип'ятирічного розвитку в житті канадського імгранта в одній картині Курилик хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , який оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді <g/> , як коло будинка працює механічна пила — знаряддя різних епох <g/> , що <g/> , твердить він <g/> , не співіснували в реальному часі <g/> .
doc#6 <p> Можна здогадуватися про три джерела безобличної і сумарнообличної манер Курилика <g/> .
doc#6 Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> .
doc#6 Вона виразно складається з трьох прямокутників — великого сірого квадрата спереду ліворуч <g/> , великого брунатного спереду праворуч і розтягненого прямокутника сіроблакитного кольору нагорі <g/> .
doc#6 У “ <g/> Щедрому врожаї <g/> ” бачимо три прямокутники з тим <g/> , що перший переділений діягоналею на два трикутники ( <g/> ч. 20 <g/> ) <g/> .
doc#6 Другою і останньою фресковою працею Курилика <g/> , виконаною вже в останній рік його життя <g/> , були три панелі в каплиці св <g/> .
doc#6 Сполучення трьох рівнів у його творах — оповідного <g/> , філософського-світоглядового й водночас проповідницько-пропагандивного і <g/> , нарешті <g/> , абстракціоністського малярського роблять його унікальним у сучасному мистецтві <g/> .
doc#6 Він належить до всіх трьох і тим самим ні до одного цілковито <g/> .
doc#7 <p> Мова йде про віршик Олега Зуєвського <g/> , позначений трьома зірочками замість заголовка і видрукуваний у філяделфійському журналі « <g/> Київ <g/> » <g/> , ч. б за 1951 рік <g/> .
doc#7 Поруч трьох дотеперішніх східньослов'янських мов — української <g/> , російської й білоруської — витворюється якась четверта <g/> . </p>
doc#8 З ентузіязмом археолога <g/> , він захоплювався рисами окремих епох <g/> , збиранням черепочків людських думок і манер поведінки <g/> , що з них творився образ доби <g/> , — і це привело його до белетристики <g/> , — спочатку жанру роману- біографії ( <g/> « <g/> Аліна і Костомаров <g/> » <g/> , незакінчений роман про Ф. Війона <g/> , оповідання про Рільке <g/> , про Ван Гоґа <g/> ) <g/> , а потім і до чистої белетристики <g/> , до того <g/> , що найкраще можна окреслити англійським словом fiction <g/> , з обома його значеннями — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор Серафікус <g/> » і « <g/> Без ґрунту <g/> » <g/> , та низку оповідань <g/> , що їх він хотів видати окремою книгою і довго переробляв для цього видання <g/> , — але цей намір так і не здійснився <g/> . </p>
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Трьох братів помник <g/>
doc#9 М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : « <g/> Він мені справив болість на три дні своїм самовольно й безграмотно кованим язиком <g/> : Господи <g/> !
doc#9 : Шй <g/> ) <g/> ; батава ( <g/> « <g/> Погуляти буйно Серед батав товаришів нових <g/> » - « <g/> Три хвилини <g/> » <g/> , VI <g/> , 75 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 Три з цих словників — галицькі <g/> .
doc#9 З галицькими мовними впливами пов'язана можлива парокситоновість іменників жіночого роду похвалаxlvii <g/> , жалоба <g/> , обіцянка* <g/> , пітьмаxlviii <g/> , користь <g/> , ненависть <g/> , причому в останніх трьох словах вона стала майже єдино можливою нормою <g/> .
doc#9 Шафонський ділить українські говірки на три групи <g/> .