Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Від прислівників хутко <g/> , швидко <g/> , скоро ( <g/> і діялектного і застарілого борзо <g/> ) можуть поруч з правильними вживатися форми другого ступеня хутчій <g/> , швидчій <g/> , скорій ( <g/> боржій <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Керівне слово ( <g/> в поданому реченні веде <g/> ) може мати ще й інші керування ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Нарешті в науковій мові аналітичні форми другого ступеня дають певну економію вислову <g/> : при кількох однорядних ступеньованих прикметниках наросток -ш- мусить повторюватися в кожному <g/> , але показник більш ( <g/> е <g/> ) може бути вжитий тільки раз <g/> , стосуючися до цілого ряду <g/> .
doc#40 Нарешті <g/> , з прислівником ( <g/> і прикметником <g/> ) може в'язатися частка чи- в значенні великої кількости <g/> : чимало <g/> , чираз <g/> , пор <g/> .
doc#40 Нарешті <g/> , при наявності двох розділово пов'язаних підрядних речень ( <g/> або однорядних присудків в одному підрядному реченні <g/> ) може бути використаний сполучник чи— чи <g/> , напр <g/> .
doc#40 Форми числа і особи ( <g/> а в певних випадках також і роду <g/> ) можуть використовуватися при узгодженні дієслова з іменником <g/> : я піду <g/> , ти підеш <g/> , ми підемо <g/> . </p>
doc#40 <p> 3. Числівники ( <g/> нескладені <g/> ) від пять до дев'ятдесят ( <g/> крім сорок <g/> ) можуть відмінятися так <g/> , як числівники попереднього типу <g/> : родовий і місцевий відмінки п'ятьох <g/> , сімох <g/> , давальний п'ятьом <g/> , сімом <g/> , орудний п'ятьма <g/> , сімома <g/> .
doc#29 А вистави старореалістичного стилю ( <g/> абстрагуючися від політичної спрямованости <g/> ) міг би прийняти й той глядач <g/> , що ходив до « <g/> Тіволі <g/> » ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Кадри <g/> » <g/> ) <g/> , Усе це <g/> , крім хіба аґітпропу <g/> , мало свою публіку <g/> , глядач ходив <g/> , було культурно <g/> , травленню не перешкоджало <g/> .
doc#97 Наївна спроба врятувати становище позірним відчитанням час від часу думок поета ( <g/> « <g/> Из головы его не шел вечер двадцять пятого <g/> » або « <g/> Представлялось <g/> , как разворачивается астрономическая съемка <g/> » тощо <g/> ) можуть викликати тільки легку посмішку — звідки може автор знати <g/> , що було в голові Шевченка <g/> ?
doc#40 Наприклад <g/> , у складному реченні <g/> , поданому в недоконаному виді ( <g/> минулому часі <g/> ) може бути дія <g/> , що спричиняє інші дії <g/> .
doc#65 Іменники з цим суфіксом ( <g/> типу якість <g/> ) можуть бути фактично творені мало не від кожного прикметника <g/> .
doc#72 Характеристично <g/> , що А. Волошин видав граматику закарпатської видозміни української мови теж по-угорськи <g/> : “ <g/> Gyakorlati kis-orosz ( <g/> ruten <g/> ) nyelvtan ( <g/> 1907 <g/> ) ” ( <g/> Gerovskij 1934 <g/> , 508 <g/> ) <g/> , може <g/> , крім іншого <g/> , з метою <g/> , щоб вона правила за підручник для тих <g/> , хто <g/> , одержавши угорську освіту <g/> , хотів познайомитися з рідною мовою <g/> . </p>
doc#31 Сучасному читачеві обговорення того <g/> , чи мистецтво є « <g/> засіб пізнання життя <g/> » <g/> , а чи « <g/> засіб будування життя <g/> » <g/> , з численними посиланнями на тих <g/> , що їх сам Хвильовий називає « <g/> іже во отцех марксистських <g/> » ( <g/> треба згадати <g/> , що до тридцятих років Плеханова уважано за неперейдений авторитет у питаннях « <g/> марксистської естетики <g/> » <g/> , а Бухарін і Троцький 1925 р. були ще « <g/> вождями революції <g/> » <g/> ) <g/> , може видаватися схоластичним і непотрібним <g/> .
doc#81 Може <g/> , він чув про мене добру думку від Булаховського ( <g/> якого він громив <g/> , назвавши свій виступ проти його « <g/> Основ мовознавства <g/> » « <g/> Основи буржуазного мовознавства <g/> » <g/> ) <g/> , може <g/> , тому <g/> , що моє прізвище кінчалося на -ов <g/> , може <g/> , тому <g/> , що я працював у комуністичному інституті <g/> , може <g/> , тому <g/> , що він бачив заочні лекції з української граматики <g/> , що виходили з моєю участю під редакцією Догадька <g/> .
doc#32 Франсуа Моріяк назвав родину lе nceud des viperes ( <g/> кубло гадюк <g/> ) <g/> , може <g/> , перебільшено <g/> .
doc#40 <p> В родовому відмінку деякі односкладові ( <g/> а при повноголосі </p><p> — двоскладові <g/> ) іменники чоловічого роду <g/> , головне коли вони вживаються з прийменником ( <g/> і до певної міри адвербіялі- зуються <g/> ) <g/> , можуть мати двоє закінчень <g/> : під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з плоту — з плоту <g/> , без стида— без стиду <g/> , без сорому— без сорому <g/> , не до сміху — було сміху ( <g/> і сміху <g/> ) <g/> , труда </p><p> — без труду <g/> , до суда— до суду <g/> .
doc#76 Темпи появи й ширення змін <g/> , які кінець-кінцем ведуть до постання нових мов ( <g/> мовних одиниць <g/> ) <g/> , можуть варіювати <g/> .
doc#81 Може <g/> , він чув про мене добру думку від Булаховського ( <g/> якого він громив <g/> , назвавши свій виступ проти його « <g/> Основ мовознавства <g/> » « <g/> Основи буржуазного мовознавства <g/> » <g/> ) <g/> , може <g/> , тому <g/> , що моє прізвище кінчалося на -ов <g/> , може <g/> , тому <g/> , що я працював у комуністичному інституті <g/> , може <g/> , тому <g/> , що він бачив заочні лекції з української граматики <g/> , що виходили з моєю участю під редакцією Догадька <g/> .
doc#40 <p> Потрете <g/> , від багатьох прикметників <g/> , що творять другий ступінь наростком -ш- <g/> , можуть рівнобіжно творитися форми цього ступеня наростком -іш- <g/> , а саме <g/> : старший і старіший <g/> , тихший і тихіший <g/> , молодший і молодіший <g/> , грубший і грубіший <g/> , здоровший і здоровіший <g/> , багатший і багатіший <g/> , довший і довгіший <g/> , гладший і гладкіший <g/> , тонший і тонкіший <g/> , мякший і м'якіший <g/> , мільший і мілкіший <g/> , вужчий і вузькіший <g/> , важчий і важкіший <g/> , дальший і далекіший <g/> , гірший і гіркіший <g/> , гидший і гидкіший <g/> .
doc#40 , могти <g/> .