Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 змінив цієї позиції й пізніше <g/> . </p><p> Сцена дії перенеслася до Софії <g/> , вересень 1963 <g/> , коли Білодід привіз і передав американській делегації мої статті ( <g/> очевидно <g/> , фотостати <g/> ) <g/> , друковані
doc#92 Коли в Америці виходив славістичний журнал <g/> , він був майже завжди в його руках <g/> .
doc#24 І коли в кінці твору жінка з цвинтаря знаходить себе в новому потужному коханні <g/> , знаходить себе через емоцію <g/> , через потужне почуття <g/> , то і автор знаходить себе через кристалізацію свого світосприймання в міцний і продуманий світогляд <g/> .
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#35 вірш « <g/> Один багатий <g/> , на другім лати <g/> » <g/> ) <g/> , він знає <g/> , що « <g/> то потіша хлопа <g/> , коли в полі копа <g/> » і що « <g/> Хто має panem ( <g/> хліб <g/> ) <g/> , Той єсть паном <g/> » <g/> , — тільки усунути ці контрасти він хоче не боротьбою <g/> , а національною згодою <g/> .
doc#81 Скажу <g/> , одначе <g/> , що коли вже геть пізніше <g/> , 1953 року і вже в Америці <g/> , моя мати померла <g/> , я знов <g/> , тільки з куди більшою силою <g/> , зазнав того ж болю сирітства <g/> , виставлености на чужий світ і безпорадности супроти нього з його методами Вичлінського <g/> , як тоді <g/> , на вістку про зникнення Булаховського <g/> .
doc#84 Починали варити <g/> , коли вже зголодніють <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Заснув він <g/> , коли вже зовсім розвиднилося <g/> » ( <g/> Хв <g/> .
doc#10 <p> Правда <g/> , ( <g/> 24 <g/> ) опубліковано 1931 р. <g/> , коли вже йшла нагінка на українських науковців <g/> , і можна було б подумати <g/> , що Курило була змушена писати “ <g/> самокритичні <g/> ” тиради <g/> , ба й цілі статті <g/> .
doc#82 І <g/> , коли вже на те пішло <g/> , жовтневу революцію більшовики зробили вдало <g/> , хоч ні один літературний твір не навчив їх <g/> , як такі речі робляться <g/> .
doc#81 <p> У кабінеті мови далі була монументальна й хрипка Віра Павлівна Невзорова <g/> , але тепер її викладацькі години були дуже скорочені <g/> , — вона зідхнула з полегшею <g/> , мабуть <g/> , коли вже по війні Булаховського забрали до Києва <g/> ; була далі Зінаїда Миколаївна Веселовська з вічно зляканим поглядом трохи зизуватих очей і вічно на сторожі доручених їй книжок <g/> , вона тепер дістала в помічниці Людмилу Олександрівну <g/> , не знаю на прізвище <g/> , з Холодної Гори <g/> , симпатичну стареньку <g/> , що теж пильнувала книжок <g/> , як зіниці ока <g/> .
doc#92 Коли видавець переслав примірник на рецензію до « <g/> Вопросов языкознания <g/> » <g/> , редактор відповів <g/> , що не може вмістити рецензії <g/> , бо книжка вийшла три роки тому <g/> .
doc#68 <p> У щоденному житті ми не пробуваємо <g/> , а перебуваємо <g/> , ми не простираємо десницю <g/> , а підносимо руку <g/> , ми не спогадуємо <g/> , а згадуємо <g/> , запах не рине д'горі <g/> , а підноситься догори <g/> , ми не купуємо в одяговій крамниці тоґи й хітони <g/> , а коли визначаємо колір <g/> , то просимо червоного й синього <g/> , а не багряного й голубого <g/> .
doc#37 Він хвилювався <g/> , коли виступав з доповіддю <g/> , може тому <g/> , що відчув недоречність її різкого <g/> , хамського тону <g/> .
doc#40 , « <g/> Коли виходив з інституту <g/> , то давав анібалову присягу <g/> , що використає своє становище інженера <g/> , допомагаючи робітникам <g/> » — Черк <g/> .
doc#19 Але <g/> , коли виходити не з задумів <g/> , а з того <g/> , що наявне в творі <g/> , то маємо право говорити про рідкий взагалі і чи не єдиний у нашій літературі роман у діялогах <g/> .
doc#34 <p> У сюжеті спустошення людської душі показане безмежною пасивністю людини <g/> , коли вона бачить загибіль сусіда чи близького <g/> , і не допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть іде на службу ворогові ( <g/> Скакун <g/> ) <g/> , а рятується тільки в смерть <g/> , — чи це буде сліпий бунт Євгена Шияна або Полікарпа Скакуна <g/> , чи самогубство Тимоша Клунка <g/> .
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#100 Очевидно <g/> , багато хто жив ейфорією <g/> , а коли вона втратилася <g/> , втратив і свої надії <g/> .
doc#80 Якби про це знала Верховна рада СРСР <g/> , коли вона давала орден альтер-еґо Домонтовича Петрову <g/> , правда <g/> , в його глибокій старості <g/> , за чотири роки до його смерти <g/> , 1965 року <g/> !