Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> Формально праці Курило з історії української мови присвячені тільки трьом проблемам <g/> , усі три — з історичної фонетики <g/> , вужче — з історії голосних <g/> .
doc#10 <p> Формально праці Курило з історії української мови присвячені тільки трьом проблемам <g/> , усі три — з історичної фонетики <g/> , вужче — з історії голосних <g/> .
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> 'и <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Інші теми з історії української мови теж не змогли бути висвітлені Курило систематично <g/> .
doc#10 Вона звернула також увагу на низку питань <g/> , досі занедбаних в історії української мови <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , пояснення подвійних форм збирати <g/> , вмирати — збірати <g/> , вмірати <g/> ; пояснення переходу мн у вн ( <g/> комнір — ковнір <g/> ) <g/> ; групи чн — шн ( <g/> соняшний — сонячний <g/> ) <g/> ; приросток ви- і ві- <g/> ; українське акання <g/> ; типи дієприкметників на зразок метений — мечений — метяний <g/> ; форми першої особи множини на -ім <g/> , -імо <g/> , -іме <g/> ; інфінітиви на -овати і -увати <g/> ; третій ступінь порівняння з префіксами най- <g/> , на- <g/> , над- <g/> , май- <g/> ; числівники на -дцять <g/> , -йцять <g/> , -нцять <g/> . </p>
doc#10 <p> Активно цікавлячися іншими мовами як матеріалом для історії української мови <g/> , Курило не працювала над їх проблематикою як чимсь окремим <g/> , за винятком ( <g/> 16 <g/> ) і дуже цікавих <g/> , але принагідних думок про глибоку давність східньо- слов'янського акання в ( <g/> 18 <g/> , 144 <g/> ) <g/> , хоч вона почувала себе дома не тільки в загальній славістиці <g/> , а почасти і в романістиці <g/> , — вона не раз зіставляла українські фонетичні процеси з фонетичними процесами головних романських мов <g/> . </p>
doc#11 <p> Невиживання талановитих — закон історії <g/> .
doc#13 Про причини козацьких і татарських походів він іще зможе довідатися з історії Грушевського <g/> .
doc#15 <p> Коротко <g/> , вона може бути зведена до таких тверджень <g/> : а <g/> ] приймається триподіл Пєшковського <g/> , а в наслідок називні відмінки вивісок і заголовків розглядаються в загальній історії називного речення <g/> ; б <g/> ) називні речення <g/> , не зважаючи на деякі вказівки на інші моменти <g/> , розглядаються як продукт поетичної мови <g/> .
doc#15 <p> БУЛАХОВСЬКИЙ Л. </p><p> До поняття " <g/> речення <g/> " // Науковий збірник Харківської науково- дослідчої катедри історії української культури <g/> .
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#16 Цілком можливо ( <g/> і так часто бувало в історії <g/> ) <g/> , що він внутрішньо переконаний <g/> , що його наука — українська наука <g/> , наука української еліти і що вона становить собою єдиний спосіб вивести Україну з бездоріжжя на велику путь <g/> .
doc#16 <p> Війна 1939—1945 років залишиться в історії України не тільки як страшне нищення народу й добра народнього двома чужими народові силами <g/> , а і як перший після довгої перерви вияв об'єднання народу під своїм національним прапором <g/> .
doc#18 Ходи історії не змінити <g/> , все наперед визначене <g/> , борня людська безглузда й не веде до мети <g/> , вона недосяжна <g/> , як сонце для сліпого Оріона <g/> .
doc#18 Але для знаючих наука історії недвозначна <g/> . </p>
doc#18 Попри всі його місійні й месіянські промови перед народом <g/> , в які він вірив <g/> , коли говорив <g/> , і Мойсей в таємному підземеллі своєї душі знав <g/> , що ці речі не існують в історії <g/> , перевіреній розумом <g/> , вони покликані тільки почуттям і на посилу почуття <g/> .
doc#18 ( <g/> XI <g/> ) </p><p> Ярема не міг зрозуміти <g/> , чому Франко не заперечив логіки третьої спокуси Азазеля — про ницість Палестини і про марність історії <g/> , і не міг схопити <g/> , як погодити це з бадьорими терцинами прологу <g/> , що кличе український народ на здобуття своєї власної батьківщини від Бескиду до Кавказу <g/> .
doc#18 Але тут це вже не тільки геніяльне вчуття <g/> , а розгорнена філософія історії людства і кожної індивідуальної людини <g/> .
doc#19 <p> Така філософія історії України в « <g/> Козачому кістяку <g/> » <g/> .
doc#22 О <g/> , це не просто повернення <g/> , повернення ніколи не можливе в історії <g/> , реставрація буває або маскарадою <g/> , або фарсом <g/> , або трагедією <g/> .