This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | цілої низки архаїзмів ( <g/> застарілостей <g/> ) <g/> , | які | без потреби ускладняли фонетичну й граматичну |
doc#40 | два — порядок частин тут не може бути змінений <g/> ) <g/> , | які | наближаються значенням і особливостями |
doc#50 | , роздалля-буваллю <g/> , ряснодарну- марне <g/> ) <g/> , | які | тепер загально вживаються в наших віршах <g/> , хоч |
doc#40 | на -оти типу колоти і дієслово орати <g/> ) <g/> , | які | мають ці приголосні твердими в усіх особах <g/> , |
doc#40 | багато відтінків думки ( <g/> і почуття <g/> ) <g/> , | які | <g/> , правда <g/> , чіткіше <g/> , але зате і самостійніше <g/> , не |
doc#40 | має в однині форми роду ( <g/> як прикметник <g/> ) <g/> , | які | теж використовуються як показники узгодження |
doc#66 | ( <g/> або те <g/> , що здається противенствами <g/> ) <g/> , | які | закладені в драматургії Лесі Українки <g/> . |
doc#72 | т.зв <g/> . законів Аппоньї ( <g/> закон 36 і 37 1907 р. <g/> ) <g/> , | які | перетворили початкові школи на твердині й |
doc#15 | погляду на генезу називних речень <g/> ) <g/> , | які | суперечать цьому поглядові і спростовують |
doc#89 | письменників на ті видавництва ( <g/> російські <g/> ) <g/> , | які | видають високими накладами пригодницькі |
doc#55 | , білоруською <g/> , польською ( <g/> і сербськими <g/> ) <g/> , | які | всі мають звук <g/> , але не фонему и <g/> , і протиставляє |
doc#40 | ті морфеми ( <g/> значущі частини слова <g/> ) <g/> , | які | в іменах правлять за закінчення <g/> . З другого боку |
doc#16 | ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , | які | могли б відколоти ці групи від загального |
doc#40 | питальних займенниках ( <g/> якийбудь <g/> , щонебудь <g/> ) <g/> , | які | одначе мають інший характер <g/> , бо виразно |
doc#40 | пестливо- здрібнілий наросток -к- або -ц- <g/> , | які | переходять тут у -ч- <g/> , напр <g/> . <g/> : ручечка <g/> , |
doc#40 | , не кажучи про <g/> , власне кажучи і под <g/> . <g/> , | які | <g/> , стосуючися не до підмета <g/> , а до особи автора <g/> , |
doc#40 | ; у мові українських бурсаків XVII-XVIII ст <g/> . <g/> , | які | вчилися на основі латинської мови <g/> , квітли |
doc#9 | у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , | які | в теперішніх обставинах здійснитися не можуть |
doc#41 | Гемінґвея <g/> . Вона має той блиск <g/> , той esprit <g/> , | які | характеризували радше минулу епоху або <g/> , |
doc#6 | це виявилося в Куриликових trompe l'oeil <g/> , | які | сучасникам здавалися досконалими <g/> . |