This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | хоче осягти тим <g/> , що показує на ній фармера <g/> , | який | оре землю плугом з трьома волами в запряжці тоді |
doc#6 | роману <g/> , завершується happy end-ом <g/> , | який | не цілком відповідає дійсності <g/> . Книга |
doc#6 | серед нихv <g/> . </p><p> i Не позбавлений інтересу епізод <g/> , | який | оповідає Морді <g/> , ст <g/> . 260. Коли Курилик плянував |
doc#7 | на такого читача <g/> , якого тема зацікавить і | який | не полінується заглянути в чужі збірки поезій <g/> . |
doc#8 | , я сказав би <g/> : есей — це такий літературний жанр <g/> , | який | бачить у дійсності те <g/> , чого люди в ній звичайно |
doc#9 | » ( <g/> II <g/> , 131 <g/> ; польонізм <g/> ? <g/> ) <g/> . З дієслів <g/> : « <g/> Збагни <g/> , | який | ти азіят мізерний <g/> » ( <g/> II <g/> , 24 <g/> ; Жел <g/> . <g/> ; Грін <g/> . <g/> : Н. Вол <g/> . |
doc#9 | »1. Це удар по І. Нечуєві-Левицькому <g/> , | який | <g/> , дарма що в теорії визнавав участь усіх говірок |
doc#9 | . Для І. Нечуя-Левицького найважчий закид <g/> , | який | можна зробити мові — це проголосити її « <g/> кованою |
doc#9 | у літературній мові <g/> . М. Драгоманів <g/> , | який | у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. |
doc#9 | А ще красномовніша була позиція Б. Грінченка <g/> , | який | мовчки виключив М. Старицького з числа |
doc#9 | і науки не посувать <g/> , досить того світогляду <g/> , | який | має наш простий чоловік <g/> ! Се ж нісенітниця якась |
doc#9 | характеризує те саме явище М. Жученко <g/> , | який | <g/> , одначе <g/> , як видно з його ж таки слів <g/> , теж |
doc#9 | Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про | який | Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи |
doc#9 | він і недооцінив чинника національного духу <g/> , | який | і при відсутності політичних передумов може |
doc#9 | їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і | який | коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим |
doc#9 | . </p><p> Другий виступ належав знов Б. Грінченкові <g/> , | який | у своїй новій статті1 забирає ще раз голос <g/> , щоб |
doc#9 | ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , | який | був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало |
doc#9 | . Бо цілком слушно писав С. Єфремов <g/> , | який | взагалі дав І. Нечуєві-Левицькому дуже різку |
doc#9 | » — « <g/> Вік <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; скуток ( <g/> « <g/> Схаменися <g/> , | який | з того скуток <g/> » — « <g/> Темна хмара <g/> » <g/> , II <g/> , 99 <g/> ; пор <g/> . « <g/> В |
doc#9 | всеукраїнською <g/> , а не була вузькольокальною <g/> , | який | ( <g/> ідеал <g/> ) і яку ( <g/> програму <g/> ) вона зформулювала <g/> , як |