Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 І як із такого вагона вилізти <g/> !
doc#0 <p> Після того <g/> , як Н. потрапив під одвертий нагляд Галицького і компанії <g/> , одверті контакти з іншими людьми <g/> , крім сексотів <g/> , стали неможливими <g/> .
doc#0 Вона <g/> , як потім з'ясувалося <g/> , дійшла й збереглася досі <g/> .
doc#0 ) </p><p> Якби цей куплет згадався скоріше <g/> , можна було б узяти це ім'я як nom de plume для Галицького чи Файбишенка <g/> . </p>
doc#0 Але тепер <g/> , від жовтня 1941 року <g/> , як зберегти свою гідність <g/> ?
doc#0 Нічого не було б легшого вартовим на роздоріжжях <g/> , як затримати Н. <g/> , відібрати візок <g/> , а то й жартома підстрелити <g/> .
doc#0 Але на цьому проклятому місці ніщо не було можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі екзистенціялісти <g/> , ніщота — називав це Юрій Косач <g/> . </p>
doc#0 Але на цьому проклятому місці ніщо не було можливе <g/> , навіть саме ніщо як таке <g/> , le neant <g/> , як казали французькі екзистенціялісти <g/> , ніщота — називав це Юрій Косач <g/> . </p>
doc#0 На тендері з вугіллям <g/> , ніч під дощем <g/> , чорні струмки на одежі <g/> , на обличчі <g/> , — як сажотруси <g/> .
doc#0 Львів був як Львів <g/> , дуже свій і порядно інакший <g/> .
doc#0 <p> Але війна була вже на підступах <g/> , чорні патьоки її спливали скрізь <g/> , як тендерне спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого війною львівського австро-угорського вокзалу <g/> .
doc#0 <p> Але війна була вже на підступах <g/> , чорні патьоки її спливали скрізь <g/> , як тендерне спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого війною львівського австро-угорського вокзалу <g/> .
doc#0 <p> Тут на арену життєпису Н. виступає адвокат <g/> , або <g/> , як називали в старій Галичині <g/> , меценас Голубовський ( <g/> назвімо його так <g/> ) <g/> .
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#0 Було це як благословення батьківщини на мандри поза батьківщину <g/> . </p>
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 Усе це <g/> , як на закордоння <g/> , були солідні досягнення <g/> .
doc#0 <p> Берлін бо <g/> , як на Н. <g/> , став дещо неспокійним містом <g/> , а неухильно перетворювався на купу руїн <g/> .
doc#0 <p> Берлін був занадто пошарпаний <g/> , щоб спромогтися стати сковоро- динським затишком <g/> , як були Красний Лиман і Львів <g/> .
doc#0 <p> Не ступнув він і ста кроків <g/> , як до нього підскочили два молодики в цивільному <g/> .