Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Можливо <g/> , щось одне <g/> , можливо <g/> , все це ( <g/> і може й багато іншого <g/> ) разом <g/> .
doc#92 Вийшов такий собі дуже темпераментний міні-трактат <g/> , щось у стилі листа Бєлінського до Гоголя <g/> , такий же пристрасний і такий же недоречний <g/> .
doc#81 Мати дістала пенсію <g/> , але вона була мінімальна <g/> , щось 27 карбованців на місяць <g/> , прожити на них не можна було <g/> , і мої заробітки ставали тепер вирішальними <g/> .
doc#81 Я рішуче запротестував і простяг руку <g/> , щоб забрати свою власність назад <g/> , щось при цьому белькочучи про те <g/> , що німецьке військо належить до культурної країни й не повинно грабувати <g/> .
doc#84 А він ще мав ту перевагу <g/> , що мусів воювати тільки з вітряками й мулами <g/> ; а ми стоїмо на шляху танка <g/> , що насувається на нас <g/> , щось кричимо <g/> , вимахуємо гарячково руками — і дивуємося <g/> , що ніхто не чує нас за гуркотом танка <g/> , не бачить за спалахами пострілів танкових гармат <g/> .
doc#81 <p> Росіян на нашому курсі було небагато <g/> , щось троє ( <g/> російських відділів тоді на літературних факультетах не було <g/> , і росіяни мусіли йти до українських або переїздити до Росії <g/> ) <g/> , і вони були дуже зрізничковані <g/> .
doc#81 Тут <g/> , одначе <g/> , щось смикнуло мене говорити по-російськи <g/> , і це була моя перша <g/> , ще покищо дуже мала капітуляція <g/> .
doc#9 У головному моя праця була виконана <g/> , але тут і там щось треба було ще перевірити <g/> , щось додати <g/> .
doc#81 Тепер уже я був без піджака <g/> , але тепер у чорній сорочці <g/> , далі на випуск <g/> , і замість ярмулки на голову я намотував рушник <g/> , щось на зразок чалми <g/> .
doc#4 <p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування смерти не тільки особи <g/> , а світу <g/> : </p><p> Готовий будь на згубу ще сьогодні <g/> , </p><p> щось буде ще грізніш <g/> , ніж хвиль цих кряжі <g/> , </p><p> аж поки Бог <g/> : « <g/> хай світло згасне <g/> » <g/> , — скаже <g/> . </p>
doc#46 <p> Це була сивава дама староеміґрантського типу <g/> , щось середнє між Людмилою Старицькою-Черняхівською й дружиною Сергія Жука <g/> .
doc#37 Була пропозиція назвати його Український мистецький рух <g/> , але скорочення такої назви давало неприємні звуково-семантичні асоціації — УМР <g/> , і я запропонував переставити складники <g/> , щоб вийшло МУР <g/> , що піддавався й осмисленню в асоціації зі словом мур <g/> , мовляв <g/> , щось фортецеподібне <g/> , щось непохитне <g/> .
doc#81 Мабуть <g/> , почасти бажання відійти від щоденного трибу власного існування <g/> , почасти надія <g/> , хоч яка марна <g/> , знайти нарешті щось цікавіше <g/> , щось вартісніше <g/> .
doc#81 Піти <g/> , стати в чергу <g/> , щось принести додому <g/> , винести сміття до помийної купи <g/> , що смерділа на ввесь двір <g/> , принести води з нижчих поверхів <g/> , якщо водогін не доходив до третього <g/> .
doc#81 Але якщо є історики <g/> , щось вони повинні робити <g/> , якісь критичні завваги чи примітки писати <g/> .
doc#41 Дарма <g/> , що одній п'ять років <g/> , а другій - щось із двадцять <g/> .
doc#81 І я відчув <g/> : щось сталося <g/> .
doc#87 Справді <g/> : кожний — за винятком небагатьох бездушно-стваринілих одиниць — усвідомлює <g/> : щось не так <g/> .
doc#40 ) <g/> ; приклади прономіналізації інших іменників і прикметників <g/> : « <g/> Сперечатися з Козачуком при даній ( <g/> — цій <g/> ) ситуації — річ <g/> : ( <g/> = щось <g/> ) зайва й безнадійна <g/> » ( <g/> Качура <g/> ) <g/> ; « <g/> Той те <g/> , другий друге каже <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#40 : « <g/> Чи може що ( <g/> = щось <g/> ) з Тарасом сталось <g/> ?