Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Як твориться ліричність епосу і епічність лірики <g/> , і тонкої лірики <g/> , часто виразно карбованої жіночістю <g/> , — це могло б бути темою спеціяльного фахового досліду <g/> , бо техніка поетки тут винятково багата <g/> , гнучка й витончена <g/> .
doc#45 Скрупульозно вивчаючи явища сьогоденні <g/> , він умів розгледіти минуле <g/> , часто видиме лише пильному оку <g/> .
doc#65 <p> Так витворилась ситуація <g/> , в якій мовознавці <g/> , що нормують літературну мову <g/> , часто не мають потреби вдаватися до штучних регулювань <g/> , вони можуть лишатися прагматиками й просто реєструвати те <g/> , що вони спостерігають у мові <g/> .
doc#101 Могла перериватися фактична інформація <g/> , і <g/> , це <g/> , напевно <g/> , часто траплялося <g/> , але повного відриву <g/> , повного розриву ніколи не було <g/> , ясна річ <g/> .
doc#40 Іноді дослівність перекладу здійснюється навіть коштом змістовносте Наприклад <g/> , часто згадується <g/> , що французький фразеологічний зворот пе pas dans son assiette <g/> , що означає 'не по собі' <g/> , перекладено не в своїй тарілці <g/> , бо assiette здебільшого справді означає по французьки 'тарілка' <g/> , дарма що тут воно радше означає 'настрій' <g/> .
doc#24 Раціоналізм убрав образи і смисли твору в суворі й викристалізовані форми <g/> , але він не вбив живого відчуття <g/> , глибини схвильованости <g/> , емоційної напруги <g/> , часто ніжности і зворушення <g/> .
doc#22 Так постають програми <g/> , що ведуть в нікуди <g/> , і вчинки <g/> , що викликають несподівані наслідки <g/> , часто прямо протилежні бажанням <g/> .
doc#28 <p> У віршах цього настрою й світосприймання Филипович особливо охоче описує вечір <g/> , ту пору дня <g/> , коли все втрачає чіткість обрисів і форм <g/> , стає неокресленим <g/> , неозначеним <g/> , розпливчастим <g/> , невиразним <g/> , часто – зловісним <g/> , іноді – мрійливим <g/> , завжди нахильним до інтроспекції <g/> .
doc#21 Він говорив про брак майстерности в таких майстрів <g/> , про те <g/> , що просто мажуть на полотні — і <g/> , несвідомо <g/> , часто в них виходять речі майже справжні <g/> , але завжди 50 відсотків і ніколи п'ятдесят один ( <g/> у його вимові “ <g/> п'ят- десять оден <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#40 Головні творці їх — з одного боку міські низи <g/> , часто міське шумовиння <g/> , з другого боку — різного роду канцелярії й бюрократичні установи <g/> .
doc#6 А знавцеві нашого десятиріччя ( <g/> наступного мода може радикально змінитися <g/> ) ці риси настільки неприйнятні <g/> , що він <g/> , відштовхнений ними <g/> , часто вже не спроможний бачити за ними іншої <g/> , суто-мистецької реальности <g/> , інших плянів Куриликової творчости <g/> .
doc#81 Але про це я довідався аж геть пізніше <g/> , а тоді вона про це ні слова не вронила <g/> , і настрій її був справжній великодній <g/> , і посмішка не сходила з її приязного круглого обличчя <g/> , часто вона виглядала як молода дівчина в веселе свято <g/> , а особливо коли весняний пустун-вітерець розвівав її волосся <g/> , кидаючи задерикуватий жмуток на високе чоло <g/> .
doc#40 , « <g/> Число <g/> » Миколи Бажана <g/> , « <g/> Діялог про добро і зло <g/> » Василя Барки <g/> ) <g/> ; одначе поети поєднують абстрактну лексику з конкретними образами <g/> , часто надають абстрактним поняттям рис істот ( <g/> персоніфікують їх <g/> ) <g/> .
doc#81 Люди типу Черепахова <g/> , здібні <g/> , енерµійні і в суті речі по той бік моралі <g/> , більше відповідали б капіталістичному суспільству <g/> , але і в радянському вони можуть зробити добру кар'єру <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , часто кінчається катастрофою <g/> , дарма що вони легко і радо вступають до партії і нещадно атакують усіх справжніх чи вдаваних порушників норми <g/> .
doc#40 Попри діяння цих тенденцій все таки за характером відмінювання сучасні числівники належать до різних типів <g/> , творячи такі групи <g/> : </p><p> 1. Числівник один ( <g/> в жіночому роді одна <g/> , в середньому роді вагання між формами одно і одне <g/> , часто в тому самому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#81 Так <g/> , мати продавала дорогі серцю книжки і інші речі <g/> , щоб утримати родину <g/> , а я викрадав дрібні гроші з її торбини <g/> , ходив по книгарнях і накуповував п'єси <g/> , часто зовсім безвартісні <g/> .
doc#81 Вона ще ходить <g/> , але хода ця непевна <g/> , і ось людина падає <g/> , часто на вулиці <g/> , в сніговіґ <g/> , ніким <g/> , звичайно <g/> , не чищені намети <g/> .
doc#24 <p> Що ця варіяційна кількачленність здебільшого синтаксично оформлена паралелізмом <g/> , часто анафоричним ( <g/> « <g/> Вас дивує <g/> , вас навіть дратує цей розбризк сірих рухливих плямок <g/> , що так нагадують сірі осінні дні <g/> , сірі почуття <g/> , сіру недбайливість <g/> , сіру нудьгу присамоварних бесід <g/> , сіру активність млявих людей <g/> , сіру ніжність безсилих рук <g/> , сіру привітність ворожого усміху <g/> , сіру тьмяність фальшивих похвал <g/> » <g/> .
doc#81 Те <g/> , що він казав <g/> , не завжди було правдою <g/> ; те <g/> , що він писав <g/> , часто було облудою <g/> ; красиві фрази й орнаментовані образи — брязкальцями <g/> , вовкуватий погляд очей з-під високого чола виказував брак відповідальности й чесности <g/> , — а все таки слухати його було цікаво <g/> , і течія мислення полонила прудкістю й розмахом <g/> .
doc#73 Дуже уважно <g/> , в деталях і великому <g/> , розкриває письменник у своїх героях риси « <g/> совєтської людини <g/> » і ті риси української людини <g/> , що пробиваються з-під совєтизованої поверхні <g/> , часто неусвідомлено для самих персонажів <g/> . </p>