Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 До цієї гердерівсько-романтичної <g/> , а почасти й геґеліянської культурно-літературної ідеології додавалася <g/> , на неї нашаровувалася типова для міжвоєнної Европи вже політична ідеологія сильної <g/> , « <g/> невгнутої <g/> » людини <g/> , аристократа <g/> , державника <g/> , войовника <g/> , лицаря <g/> , архітекта недосяжно високих надщоденних веж <g/> , майстра двосічного меча <g/> . </p>
doc#40 Можна думати <g/> , що ці іменники згодом перейдуть до групи слів <g/> , що в множині переносять наголос на закінчення <g/> , як це вже сталося з багатьма тими <g/> , що давніше належали до цієї групи ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Лише дуже небагато слів <g/> , належних до цієї групи <g/> , в новіші часи дістали в множині кінцевий наголос <g/> : баба — баби <g/> , хата — хати ( <g/> і хати <g/> ) <g/> , яма — ями ( <g/> і ями <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Цій тенденції обмежитися на двох формах числівників цієї групи <g/> : формі називного відмінка і одній-єдиній формі для всіх непрямих відмінків відповідає норма вживання цих числівників у реченні <g/> .
doc#25 <p> iv До цієї групи він залічує також ільменських словен <g/> , що одначе рано виселилися на північ і там <g/> , в ізоляції від первісного ядра групи <g/> , поклали початок північноросійським говіркам <g/> . </p>
doc#40 Решта наростків цієї групи має емоційне забарвлення <g/> , так що <g/> , переходячи до їх розгляду <g/> , ми переходимо тим самим до наростків другої групи — тих <g/> , що емоційно забарвлюють дієслово <g/> .
doc#40 <p> До цієї групи належать дієслова ( <g/> скрізь наворотове дієслово на другому місці <g/> ) <g/> : нести — носити <g/> , вести — водити <g/> , везти — возити <g/> , брести — бродити <g/> , лізти — лазити <g/> , повзти — повзати <g/> , тягти — тягати <g/> ; бігти — бігати <g/> , летіти — літати <g/> , пливти — плавати <g/> , їхати — їздити <g/> , іти — ходити <g/> , котити — качати <g/> , гонити — ганяти <g/> , ронити — роняти <g/> , валити — валяти <g/> , ломити — ламати <g/> .
doc#73 Члени цієї групи одразу після авґсбурзької конференції зайняли неприхильну позицію до тогочасного проводу МУРу <g/> .
doc#40 Іноді до вставних слів цієї групи своїм значенням наближається звертання <g/> .
doc#40 <p> Явище відокремлення <g/> , ззовні розглядане <g/> , полягає в тому <g/> , що певні слова й звороти в простому реченні можна буває — при наявності сприятливих до цього обставин — вимовляти з такою інтонацією <g/> , з якою вимовляється звичайно підрядне речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при звичайних другорядних членах речення <g/> , наголошенням цієї групи слів ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> , властивим саме підрядному реченню <g/> . </p>
doc#40 Впадає в очі <g/> , що багато слів цієї групи тому в ній затрималися <g/> , що від них не вживається або рідко вживається множина <g/> , напр <g/> .
doc#40 Не можна не пов'язати цього з тим <g/> , що синтаксичні властивості числівників цієї групи тотожні з синтаксичними властивостями числівників попередньої групи <g/> . </p>
doc#40 Головні з цієї групи фігур — синтаксичний паралелізм і хіязм <g/> .
doc#40 Для слів цієї групи характеристично <g/> , що вони часто приймають у місцевому відмінку однини закінчення -у <g/> , яке <g/> , як ми вже знаємо з § 37 <g/> , в цих випадках теж завжди перетягає на себе наголос <g/> , напр <g/> .
doc#32 До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився браком наївности <g/> , умінням добирати людей <g/> , — справжня людина на справжньому місці <g/> , — безжальністю й твердістю характеру й своїх рішень <g/> .
doc#40 Майже не лишилося іменників середнього роду з кінцевим наголосом <g/> , що не були б втягнені до цієї групи і зберігали б місце наголосу без змін і в множині <g/> .
doc#40 Головні сполучники цієї групи — якщо <g/> , коли <g/> , напр <g/> .
doc#10 Зрештою сама теза про смоленське походження тексту була висунена Шахматовим і вся дисертація є під будовою цієї гіпотези вчителя <g/> .
doc#28 <p> От цієї двопляновости поезії Миколи Зерова <g/> , її лірично-суб'єктивної підоснови ( <g/> яку добре відчула офіційна критика <g/> !
doc#81 Німці радо замовляли їм пейзажі України <g/> , для них — сувенір цієї дикої й страшної країни <g/> , — а також свої портрети <g/> .