Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 . Просто пооббивати ці гачки зі слів <g/> , вивести їх цілком із автоматизму їхніх зв'язків — означало б
doc#9 городів <g/> » <g/> , Галичина то відокремлювалася цілком від інших українських земель <g/> , то
doc#9 діялектна стихія <g/> . Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не брати до уваги єдиного і дуже
doc#9 словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки
doc#9 говірок та інтелігентського койне <g/> . </p><p> Але цілком природно й зрозуміло <g/> , що для розвитку
doc#9 мовних впливах взагалі <g/> . Позиція ця <g/> , одначе <g/> , цілком природна в людини <g/> , що протестувала проти
doc#9 знаходимо в ній надто мало <g/> , і всі вони мають цілком випадковий характер <g/> . З лексики сюди <g/> , можливо <g/> ,
doc#9 мовця з Великої України вони видавалися вже цілком штучними квітами <g/> , винесеними зі старовини і
doc#9 ні П. Куліша <g/> , ні галицької книжної мови <g/> . Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної
doc#9 многоосновність літературної мови — що було б цілком правильно <g/> ; він обстоює і діялектну
doc#9 важних причин мати не можемо <g/> »2. </p><p> Тут І. Франко цілком слушно пов'язує створення єдиної і
doc#9 однієї нації <g/> . Практично І. Франко в цій статті цілком знімав з порядку денного змагання до єдности
doc#9 ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який
doc#9 точно схоплена в тих-таки « <g/> Товаришках <g/> » <g/> , — « <g/> Так цілком однією тією мовою говорили і так вільно <g/> , так
doc#9 іншої роботи <g/> … і справи про кропки над і вони цілком полишають отим завзятим граматистам та
doc#9 письменників був і <g/> … сам І. Нечуй-Левицький <g/> . Бо цілком слушно писав С. Єфремов <g/> , який взагалі дав І.
doc#9 , Бобир-Бохановський <g/> , людина з вищою освітою <g/> , цілком прихильна до нашої літератури <g/> , з обуренням
doc#9 говірок відмінно від М. Старицького і вже цілком відмінно від П. Куліша <g/> . Для П. Куліша
doc#9 з галичанами й буковинцями <g/> . Отже <g/> , було б цілком хибно звести все діло до біографічного моменту
doc#9 у літературній мові типу П. Куліша <g/> . Тим-то цілком можна погодитися з тією характеристикою <g/> , яку