Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 І. Кокорудз змальовує об'єктивно вплив Галичини на українську літературну мову і намагається знайти причину цих впливів <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#59 <p> З цих вставних новель виразно й прозоро постає єдина лінія розвитку дії <g/> , єдина лінія розвитку головних персонажів <g/> : Галочки і Ірина <g/> .
doc#40 Тяжче визначити тип відмінювання тих pluralia tantum <g/> , що кінчаються на -и <g/> , -і. В давальному <g/> , орудному й місцевому відмінку вони мають правда <g/> , звичайні закінчення -ам ( <g/> -ям <g/> ) <g/> , -ами ( <g/> -ями <g/> ) <g/> , -ах ( <g/> -ях <g/> ) <g/> , тільки іменники люди <g/> , кури <g/> , гуси <g/> , діти <g/> , сіни <g/> , сани <g/> , груди проти норми мають у цих відмінках пом'якшений кінцевий приголосний основи ( <g/> людям <g/> , курям <g/> , гусям <g/> , дітям і т. д. <g/> ) <g/> , а в орудному відмінку вони поруч звичайного закінчення -ями можуть мати -ми ( <g/> курми <g/> , людьми <g/> , гусьми <g/> , дітьми <g/> , сіньми <g/> , саньми <g/> , грудьми <g/> , а також ворітьми від ворота <g/> ; паралельно — грудима і дверима <g/> ) <g/> , Тяжче зорієнтуватися в закінченнях родового відмінка <g/> , який може мати закінчення -ів <g/> , -ей і нульове <g/> .
doc#2 Якщо прикметники з'являються в цих віршах <g/> , то це слова з значенням просторовости або жаху <g/> : довгий <g/> , широкий <g/> , глибокий <g/> , високий <g/> , важкий <g/> , тяжкий <g/> , зловісний <g/> , суворий <g/> , страшний <g/> , дужий <g/> . </p>
doc#7 З повним почуттям відповідальносте можна сказати <g/> , що жаден з передових журналів Европи і Америки не вмістить цих віршів як сучасних <g/> , навіть якби їх подати в вартісних перекладах <g/> , а не в провокаційно- карикатурних типу славнозвісної « <g/> збірки <g/> » « <g/> Ґельб унд бляв <g/> » <g/> .
doc#51 Виявилося <g/> , що в цих говірках голосний наголошеного складу дуже щільно в'яжеться в своїй артикуляції з попереднім приголосним <g/> , спричиняючи його лябіовеляризацію або паляталізацію ( <g/> залежно від характеру самого голосного <g/> ) <g/> .
doc#10 Південно-східні говірки Ганцов слідом за Михальчуком уважає за наслідок вимішування на степовому і почасти лісостеповому просторі представників південно-західніх і північних говірок <g/> ; нове в Ганцова те <g/> , що він відносить постання цих говірок на пізніший час — 16—17 сторіччя ( <g/> 5 <g/> , 83 <g/> , 110 <g/> ) і підкреслює їх південно-західну основу <g/> , що визначила їх фонетичну систему <g/> , тоді як північні говірки вплинули більше на морфологічну систему <g/> , бо вона була простіша на півночі ( <g/> 5 <g/> , 121 і далі <g/> ) <g/> .
doc#51 Дифтонги цих говірок не складаються взагалі з двох виразних частин <g/> , бувши радше поліфтонгами <g/> ; але навіть <g/> , якщо знехтувати це й говорити тільки про початковий складник і кінцевий <g/> , то й тоді цей другий складник не міг витиснути й поглинути перший <g/> , бо північноукраїнські дифтонги мають спадний характер <g/> , себто в них перший складник завжди сильніший <g/> , ніж другий <g/> .
doc#40 <p> Інші слова в реченні групуються навколо цих головних двох елементів його <g/> .
doc#76 На підставі територіяльного розподілу цих рефлексів можна припустити <g/> , що в цих групах приголосних друга паляталізація не діяла в регіоні КП говірок <g/> , але діяла в ГП <g/> .
doc#15 Ототожнення цих двох зовсім відмінних типів і призвело до чималої плутанини в нашій синтаксичній літературі <g/> .
doc#55 Цей критерій був ґвалтовно « <g/> пропонований <g/> » компартією і урядом від 1933 р. Ідеологічно цей критерій був енергійно ширений <g/> , спираючися на твердження про <g/> , мовляв <g/> , винятково близьку спорідненість цих двох мов — української й російської — з давніх-давен <g/> , а з другого боку <g/> , на погляд <g/> , що Росії належить провід на шляху до соціялізму <g/> , тоді як польський вплив ( <g/> або присутність <g/> ) був « <g/> реакційний <g/> » і « <g/> капіталістичний <g/> » <g/> .
doc#52 І цих двох порогів не здолав і новіший Солженіцин <g/> . </p>
doc#54 Переплеск цих двох почуттів одного в одне показаний у строфі <g/> , що її варт навести <g/> : </p><p> Замало кожному із нас було </p><p> Заходити у звільнене село </p><p> Чи місто <g/> , щойно визволене <g/> , й знати <g/> , </p><p> Що з кожного будинку <g/> , в дощ чи сніг <g/> , </p><p> Нас вибіжать стрічати на поріг </p><p> Чиясь дружина й незнайома мати <g/> ! </p>
doc#76 Інновації цих двох регіонів лягли в основу пізнішої української мови <g/> , а інновації в ПС і MP регіонах <g/> , не сприйняті протоукраїнськими говірками <g/> , сприяли виразнішому протиставленню перших двох мовних регіонів останнім двом <g/> . </p>
doc#63 <p> Поєднання цих двох рухів — до національного і до суб'єктивного — річ закономірна в динаміці нашої історії <g/> , але не доконечна внутрішньо <g/> .
doc#71 <p> Політичні події зупинили дальший розвиток цих двох різновидів літературної мови <g/> .
doc#6 Саме з накладення одне на одне цих двох психологій <g/> , цих двох світів виросла його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від себе в релігійній екстазі й проповідництві і з якої постав його світогляд і своєрідність його мистецтва й навіть його особи <g/> . </p>
doc#40 <p> Слова й звороти цих двох типів зв'язані не з нашаруваннями <g/> , що часово відрізняються від невтрального лексичного фонду мови <g/> , як це є з алохронізмами <g/> , а територіально <g/> .