Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>
doc#9 <p> Зламання цензурних заборон у Росії в 1905 р. <g/> , відновлення літературної діяльности на великій Україні1 <g/> , повернення деяких письменників <g/> , журналістів і політичних діячів з Галичини відкривають широкий шлях потужним впливам засвоєного перед цим у Галичині на літературну мову центральних і східних областей <g/> ; зустрічі з галичанами в роки війни 1914—1918 рр <g/> .
doc#9 Нарешті останній період відкривається з 1939 р. <g/> , коли війна зламала поставлений перед цим мур і створила можливість ширшого <g/> , ніж будь-коли досі <g/> , спілкування галичан з рештою українців <g/> . </p>
doc#9 Звідтам надіялись ми приобрісти в час теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 Небагато <g/> , наприклад <g/> , з наведених перед цим слів або форм слів стало загальним набутком <g/> .
doc#9 Була вона й причиново зумовлена <g/> , бо перед цим ніщо не ставило межі припливу галицьких впливів у літературну мову <g/> . </p>
doc#9 Але не враховано тут того <g/> , що єдність мови або бодай змагання до такої єдности само збуджує дух народу і цим сприяє створенню матеріяльних передумов для єдности народу взагалі <g/> , не враховано того <g/> , що мова й інші елементи народного життя зв'язані між собою не тільки способом однобічної визначености <g/> , а і взаємовпливів <g/> , і взаємозумовлювання <g/> . </p>
doc#9 Уже « <g/> в початку вісімдесятих років київська українська громада ( <g/> так звана " <g/> Стара Громада <g/> " <g/> ) щорічно відпускає певні кошти на поїздку до Галичини кількох молодих членів <g/> »6 <g/> , надаючи <g/> , певна річ <g/> , цим подорожам чималого виховного значення <g/> .
doc#9 Одні просто обороняли тогочасний стан літературної мови від нападків реакційного критика <g/> , другі висловлювали своє невдоволення цим станом <g/> , але робили стільки оговорок і застережень <g/> , Що фактично виходило <g/> , що вони теж обороняють цей стан <g/> . </p>
doc#9 Для П. Куліша західноукраїнські мовні елементи <g/> , поскільки вони в його творах з'являлися <g/> , були тільки виявом шукання абстрактної лексики <g/> , щоб цим надолужити прогріхи <g/> , недостатню в цій частині розвиненість і розгалуженість тогочасної української літературної мови <g/> .
doc#9 Питанна <g/> , що стає в зв'язку з цим <g/> , про вплив " <g/> галичанщини <g/> " <g/> , колись таке живе і гостре <g/> , перепадає в нашій пресі на Україні наддніпрянській <g/> .
doc#9 Коли до мови прикладають правило пропорції <g/> , заявляючи <g/> , що зараз є низ і долина <g/> , то конче повинні бути прислівники і внизу <g/> , і вдолині <g/> , коли від кликати є виклик <g/> , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють нерозуміння або небажання розуміти живі історичні процеси формування української літературної мови — не в кабінетах <g/> , а в перебігу мінливих і часто взаємосуперечних історичних подій <g/> .
doc#9 І <g/> , приймаючи існуюче за розумне <g/> , дане за доцільне <g/> , І. Нечуй-Левицький і переносив автоматично цю лексику до своїх творів <g/> , не помічаючи <g/> , що цим він заходить у безвихідну суперечність з проголошеними ним же самим принципами національности й народности в літературі <g/> , з пожаданою ним самим вимогою відштовхування від російської літератури й культури <g/> . </p>
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> ,
doc#9 З цим пов'язане в західних українців наближення ненаголошеного о до у <g/> , наближення u до є і багато інших фонетичних явищ <g/> .
doc#9 <p> У зв'язку з цим слід вказати на те <g/> , що були певні передумови « <g/> двомовності <g/> » у структурі української літературної мови також перед « <g/> великим експериментом <g/> » тридцятих років <g/> .
doc#9 Чи означає це <g/> , що перед цим українська літературна мова <g/> , — орієнтовно беручи в межах 1798—1863 рр <g/> .
doc#9 Поза цим його вплив виявився в упорядкуванні ним найавторитетнішого словника української мови <g/> .