This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | Всесвіту та соціяльного устрою і застосувавши | цей | принцип рівноваги в самому стилі своєї поезії <g/> , |
doc#1 | кумира <g/> , </p><p> Людськії шашелі <g/> . </p><p> Якщо аналізувати | цей | вірш з погляду ідей та поглядів Т. Шевченка в |
doc#1 | як зачинателя нового устрою <g/> , але тепер | цей | устрій не обмежується слов'янами <g/> , а |
doc#1 | . Даремно було б гадати <g/> , як довго тривав би | цей | період <g/> , якби доля присудила Шевченкові жити |
doc#2 | можливість підсумовувати и порівнювати <g/> . За | цей | час одні встигли переглянути свої старі |
doc#2 | відкриває цикл « <g/> Печерних рисунків <g/> » <g/> . Ось | цей | вірш <g/> : </p><p> Зуб <g/> , ратище <g/> , копито <g/> , пазур <g/> . </p><p> Тут муж ішов |
doc#2 | людини <g/> , якби дивним дивом не накладалося на | цей | комплекс почуттів ще одне <g/> : почуття |
doc#2 | . </p><p> А ось молодість і материнство <g/> : </p><p> Хто виїде в | цей | час із двору <g/> ? </p><p> Про бурю вихорі говорять <g/> . </p><p> Вже |
doc#4 | років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , | цей | мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— |
doc#4 | Та про це докладніше далі <g/> . </p><p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> , | цей | свого роду пролог до моєї статті ( <g/> не |
doc#4 | так рішуче й успішно позбулася в « <g/> нових <g/> » ( <g/> хоч | цей | рядок трапився саме в одній з « <g/> нових <g/> » <g/> ) <g/> . </p><p> Не мігши |
doc#4 | тяжче через те <g/> , що ми не знаємо <g/> , як складався | цей | збірник <g/> . Не сказано в ньому нічого про багато |
doc#4 | на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить | цей | прикметник не від Золотоноші <g/> , а від якоїсь |
doc#4 | українок Америки <g/> , роблячи добре діло — видаючи | цей | том <g/> , — не міг забезпечити <g/> , щоб кожний вірш мав |
doc#4 | , і одна з читацьких насолод саме в тому <g/> , щоб | цей | образ камінчик по камінчику складати <g/> , |
doc#4 | особи <g/> , себе <g/> , в гармонії світу <g/> . Назву умовно | цей | комплекс ґетеансько-рількеанським <g/> . Роблю це |
doc#4 | боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по | цей | <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій міг не хотіти |
doc#4 | нічним <g/> , </p><p> Я чую смалятину й дим <g/> … </p><p> Непевний вчинок | цей | спішний <g/> ! </p><p> Не ґвалту я — міньби хотів <g/> , ( <g/> с. 443 <g/> ) </p> |
doc#4 | свої сині очі <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Внукам <g/> » <g/> ) </p><p> І подумати тільки <g/> , що | цей | набубнявілий емоцією пристрасти й жаху |
doc#4 | — портрет самої авторки <g/> . І ми вже готові взяти | цей | образ у супутники нашого життя і <g/> , відтепер <g/> , іти |