Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 бо він не намагається вичерпати свій матеріал <g/> , хоч і студіює його ґрунтовно <g/> . Майбутнього Ганцова
doc#10 данина відкиненим було поглядам Михальчука <g/> , хоч і в обмеженні до ненаголошеної позиції <g/> ! <g/> ) <g/> , тим
doc#10 встиг зробити це тільки щодо української мови <g/> , хоч широта перспектив <g/> , яка відкривалася з його
doc#10 давні <g/> , що годі пояснити їх тільки впливами <g/> , хоч роль цих останніх незаперечна <g/> . </p><p> Це не дало
doc#10 настанови Курило в ( <g/> 5 <g/> ) <g/> . І тепер <g/> , хоч книжка давно заборонена в УССР <g/> , а молодшому
doc#10 на розвиток української літературної мови <g/> , хоч деякі їх перебільшення були незабаром легко
doc#10 решток можна вгадати <g/> , куди йшла творча думка <g/> , хоч годі передбачити деталі замислу <g/> . </p><p> У питанні про
doc#10 ці цікавили Курило <g/> , і вона їх не раз підносила <g/> , хоч загалом вони не встигли знайти в неї
doc#10 українських говорів ( <g/> і білоруських <g/> ) <g/> , хоч і як безсумнівно позитивні деякі фонетичні
doc#10 фонеми в розумінні Бодуена де Куртене ( <g/> 535 <g/> ) <g/> , хоч загалом воліє ще говорити про звук <g/> , а не фонему <g/> ,
doc#11 скількома людьми читаному <g/> ? <g/> ) <g/> , такий ніжний <g/> , що хоч називай цей текст назвою збірки Миколи
doc#12 лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і
doc#14 в сфері індивідуального <g/> . А індивідуальне <g/> , хоч би й помножене на мільйони індивідів <g/> , ще не стає
doc#14 і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась бездоріжжям <g/> . Бо
doc#14 на нього колись гірко скаржилися Зеров і Клен <g/> , — хоч у Маланюка ця пам'ять — не
doc#15 « <g/> Фальшивый купон <g/> » <g/> , який тут варт навести хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським
doc#15 посунули вивчення називного речення вперед <g/> , хоч і констатували його поширеність у сучасній
doc#15 ніж у деяких російських поетів XVIII сторіччя <g/> , хоч би у Ломоносова або Сумарокова <g/> , не зважаючи на
doc#15 речення на письмі розмежовані крапками <g/> , хоч по суті <g/> , безперечно становлять ряд <g/> : </p><p> - Чуєтє <g/> ?
doc#15 цьому поглядові і спростовують його - хоч сам автор цього зовсім не помічає <g/> . Відзначимо