This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | відмінком іменника <g/> : « <g/> Його сукняна одежа мимо | того | <g/> , що була стара <g/> , ще й надзвичайно' незручна в |
doc#9 | близькість до білоруських говірок <g/> . З приводу | того | <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , |
doc#9 | . У цьому слід <g/> , перше ніж деінде <g/> , шукати причини | того | <g/> , що елементи північноукраїнської традиції |
doc#10 | видання і кінець-кінцем спричинилося до | того | <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , |
doc#10 | виданню свого духа печать <g/> , досить для | того | <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами |
doc#10 | років <g/> . Перед тим були учнівські праці <g/> , після | того | — мовчання <g/> , а потім загибель <g/> . </p><p> На 1927—1928 рр <g/> . |
doc#11 | перекладачів уже награють сто перекладів | того | тексту сто мовами світу <g/> . Минув той час <g/> , коли |
doc#13 | тут був зовсім ні при чому <g/> . Йому вистачало | того | <g/> , що якби його герої не були розчаровані <g/> , його |
doc#15 | питання про генезу називних речень <g/> ? Для | того | <g/> , щоб установити <g/> , так це чи не так <g/> , слід |
doc#15 | речення вже довершився <g/> , незалежно від | того | <g/> , чи закріпив його автор уживанням крапки чи ні <g/> : </p> |
doc#15 | собача <g/> , голосно та тонко роздається серед | того | глухого гуку <g/> . </p><p> ( <g/> ТІ <g/> . Мирний <g/> , « <g/> Повія <g/> » <g/> ) </p><p> - маємо |
doc#16 | черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> | того | шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд |
doc#16 | ладові та його власній красі <g/> , далека від | того | <g/> , щоб намагатися уздріти ( <g/> не біймося цього |
doc#18 | незнання <g/> . Із знання й прийняття смерти <g/> , | того | — і єдиного — злиття з Єговою <g/> , росте любов до |
doc#18 | хлібоїдів-дорослих <g/> : </p><p> Адже в нас не видали | того | <g/> , </p><p> Не чували в пустині <g/> ! </p><p> Чи пророцькі слова |
doc#18 | й настрою через нагнітання словника і образів | того | самого пляну <g/> . На межі XIX і XX сторіч Оскар Вайлд |
doc#19 | добрий козарлюга <g/> , не впиваючися <g/> , і побити може | того | <g/> , хто її зачепить <g/> . Вона тільки за старе <g/> : проти |
doc#20 | , незаперечним володарем дому <g/> . Що не виключало | того | <g/> , що роками вона доглядала його <g/> , хворого <g/> , і не |
doc#22 | , але все на те саме почуття заздрости з боку | того | ж таки « <g/> народу <g/> » <g/> . Це воно визначило російське |
doc#24 | » <g/> , Любченко три розділи присвячує змалюванню | того | <g/> , з чого і чим зформуєгься цей герой у реальності |