Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Але потужність цієї « <g/> другої революції <g/> » була слабша від першой і — поки що — конструкції типу п'ятьох голубів не спромоглися витіснити старі <g/> , типу п'яти голубів і стали уживатися паралельно з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p>
doc#47 Хоч enjambements для вірша Лятуринської не характеристичні і синтаксичні одиниці звичайно не розривають рядка <g/> , а вже тим менше строфи <g/> , надзвичайне інтонаційне багатство в набіганні питань <g/> , відповідей <g/> , звертань <g/> , вигуків <g/> , повторів і риторичних засобів ( <g/> без зловживання фігурами автоматичного членування тексту <g/> , типу анафори <g/> ) творить динаміку суто мовну <g/> , не порушуючи мелодійности вірша Лятуринської <g/> , хотілося б сказати <g/> , жіночої мелодійности <g/> .
doc#81 Осторонь лишалися тільки люди просовєтської орієнтації <g/> , як от Михайло Возняк <g/> , і люди революційної дії проти німців <g/> , приміром у лавах УПА <g/> , типу Йосипа Позичанюка ( <g/> але ці останні таки мали деякі контакти з журналом <g/> , як згадаю далі <g/> ) <g/> , — але тих двох категорій була меншість <g/> .
doc#40 <p> Особливий тип присудкових слів становлять адвербіалізовані ( <g/> використані як прислівник <g/> ) заперечні займенники <g/> , вживані здебільшого з інфінітивом <g/> , типу нікого <g/> , нікому <g/> , нічим <g/> , також ніде <g/> , ніколи <g/> , напр <g/> .
doc#65 <p> Яскравий приклад з морфології – трактування відмінювання іменників середнього роду <g/> , що закінчуються на -о. До 1933 р. чужі слова на -о типу кіно <g/> , бюро <g/> , ситро нормально відмінялися <g/> , так само <g/> , як власні слова типу вікно <g/> , ребро <g/> , як вони відміняються в розмовній мові <g/> .
doc#40 За зразок тут правили ті дієслова другої дієвідміни <g/> , що мають основу теперішнього часу на -р- <g/> , -Л- <g/> , -н- ( <g/> а також дієслова першої дієвідміни на -оти типу колоти і дієслово орати <g/> ) <g/> , які мають ці приголосні твердими в усіх особах <g/> , крім саме першої особи однини і третьої множини <g/> , напр <g/> .
doc#40 Приголосні с <g/> , з мають трохи менші можливості <g/> , бо вони завжди м'які перед і і завжди тверді перед и <g/> ; африкати ц <g/> , дз теж завжди м'які перед і і завжди тверді не тільки перед и <g/> , а і перед е ( <g/> наприклад <g/> , сіль <g/> , зірка <g/> , ціп <g/> , дзінь — вимова с'іл' <g/> , з'ірка <g/> , ц'іп <g/> , дз'ін' <g/> ; характеристична відміна прикметників з основою <g/> , що кінчається на -ц- типу білолиций <g/> : вони мають форми білолиця ( <g/> білолиц'а <g/> ) <g/> , білолицього ( <g/> білолиц'ого <g/> ) <g/> , білолицю ( <g/> б'ілолиц'у <g/> ) з палаталізованим ц' <g/> ; але білолиций <g/> , білолице з твердим ц <g/> , бо перед и <g/> , е звук ц мусить бути твердий <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 До твердої належать у масі ті іменники <g/> , що мають -р кореневе або не виділяють чітко наростка <g/> : базар <g/> , двір <g/> , жир <g/> , звір <g/> , інжир <g/> , кав'яр <g/> , комар <g/> , кушнір <g/> , майстер <g/> , мир <g/> , мур <g/> , нумер <g/> , осокір <g/> , товар <g/> , тхір <g/> , шнур <g/> ; чужі слова на -ор <g/> , -яр типу директор <g/> , актор <g/> , футляр <g/> , таляр <g/> , вахляр <g/> ; нарешті слова тягар <g/> , тяжар <g/> .
doc#71 типу ходе <g/> , носе <g/> .
doc#53 перенесення дієслівних закінчень на « <g/> вигуки <g/> » типу ну <g/> : « <g/> так нумо <g/> , чорний стягнім корабель <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; « <g/> А ну-те збірайтесь сюди <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#80 Уже початок повісти з появою « <g/> борця за радянську владу <g/> » й відновника закиненого заводу Семена Кузьменка — пародія на радянські романи такого « <g/> реконструктивного <g/> » типу <g/> , започатковані 1925 року « <g/> Цементом <g/> » Федора Гладкова <g/> .
doc#55 <p> За перше урядово затверджене видання УП <g/> , правдоподібно <g/> , слід уважати двадцятисторінкове видання малого формату <g/> , фірмоване Наркомосвіти 1920 р. Не вважати ж за українське державне втручання російського уряду — Валуєвський указ 1863 і Емський указ 1876 років <g/> , — що проскрибувало незалежні українські абетки-правописи типу кулішівки тощо й накидало ярижку-єрижку <g/> . </p>
doc#92 Дуже нечисленні американці типу Самюеля Кросса не відходили далеко від цього ж таки типу <g/> .
doc#15 Виходячи з цього <g/> , Шахматов відокремлює від речень аналізованого типу ті <g/> , де називний відмінок не сполучає в собі функції суб'єкта і предиката <g/> , а виступає предикатом до попереднього ( <g/> або <g/> , додамо <g/> , наступного <g/> ] висловлення <g/> , як приміром <g/> , слово пятно в такому прикладі з Слєпцова <g/> : " <g/> А зто что <g/> ?
doc#47 <p> Сюди ж належать і поетичні парафрази з пророка Ісаї <g/> , написані білим амфібрахом <g/> , часом у комбінації з відхиленнями анапестичного типу <g/> , цикл <g/> , що друкувався 1962 року в « <g/> Новому літописі <g/> » <g/> , темному квартальнику <g/> , видаваному в Вінніпезі <g/> .
doc#40 У передачі на письмі продуктивних <g/> , живих чергувань приголосних асимілятивного типу діють такі засади <g/> : </p><p> 1. Асиміляції за дзвінкістю-глухістю загалом відтворюються за етимологічним принципом <g/> , напр <g/> .
doc#72 Саме для полонених видає тоді Сімович своїлегкоприступні брошури типу “ <g/> Як стати по-українському грамотним <g/> ” ( <g/> Зальцведель 1919 <g/> ) і дещо складнішу “ <g/> Практичну граматику української мови <g/> ” ( <g/> Раштат 1918 <g/> ) <g/> , зародок його поширеної згодом “ <g/> Граматики української мови <g/> ” ( <g/> Ляйпціґ з. а. 1921 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Не знаю <g/> , що було на місці « <g/> Саламандри <g/> » перед тим <g/> , як її збудували <g/> , — мене привезено до Харкова <g/> , коли вона вже стояла <g/> , — але <g/> , напевне <g/> , це були малі будиночки типу Гоппового-кравцевого <g/> .
doc#72 В першому договорі <g/> , окрім іншого <g/> , сказано ( <g/> §7 <g/> ) <g/> : “ <g/> Ніякі обмеження не накладатимуться на осіб польської державної приналежности на вживання ними будь-якої мови в приватному спілкуванні <g/> , торгівлі <g/> , релігійних справах <g/> , у пресі <g/> , як також у піблікаціях будь-якого типу або на прилюдних зборах <g/> .
doc#6 Це те середовище <g/> , яке про багато явищ культури дізнається з періодичних видань типу “ <g/> Reader's Digest <g/> ” <g/> , і не даремно знаходимо в автобіографії Курилика одверту згадку про те <g/> , що він користався скороченнями статтів <g/> , робленими в цьому журналі ( <g/> 145 <g/> ) <g/> . </p>