Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#88 Найогиднішим було те <g/> , що ніхто не смів мовчати <g/> .
doc#72 Другим закидом проти словника було те <g/> , що ( <g/> ідучи за офіційно затвердженим правописом <g/> ) словник дозволяв відміняти слова бюро <g/> , депо і почасти радіо ( <g/> в орудному відмінку однини <g/> ) <g/> , що Кошевой називає “ <g/> грубейшая вульгаризация <g/> ” <g/> .
doc#51 <p> Заслугою Синявського й почасти Сулими було те <g/> , що вони підійшли до надбань і пропозицій етнографічної школи критично <g/> .
doc#89 Не можна вимагати <g/> , щоб у творі було те <g/> , чого раптом захотілося критикові <g/> .
doc#72 Проте <g/> , найзначнішим успіхом було те <g/> , що все більше представників місцевої інтеліґенції приєднувалося до української “ <g/> партії' або схилялося в її бік <g/> , включно з немолодим і вельми шанованим Августином Волошином ( <g/> 1874-1945 чи 1946 <g/> ) <g/> .
doc#37 <p> Звісно <g/> , в статтях своїх я радо шукав потверджень моїх прогноз про майбутній розквіт « <g/> національно- органічного стилю <g/> » <g/> , але більшою хибою було те <g/> , що часто головною течією статті було не так критикувати <g/> , як учутися в стиль і думки автора й донести їх до читача <g/> .
doc#51 Це було те історичне завдання і обов'язок <g/> , що постало перед поколінням двадцятих років <g/> .
doc#81 По-різному <g/> , але в обох це було те <g/> , що Тичина характеризував <g/> : « <g/> Чорнозем підвівся і дивиться в вічі <g/> » <g/> . </p>
doc#16 <p> Наслідком цього було те <g/> , що ідеологія руху <g/> , його свідомість круто розійшлася з його підсвідомістю <g/> .
doc#81 А другою потіхою може бути те <g/> , що комплекс другої парти <g/> , раз опанувавши людину <g/> , майже не піддається лікуванню <g/> .
doc#30 <p> В те <g/> , що фортінбраси врятують людство <g/> , не дуже вірю <g/> , але ануж <g/> … </p>
doc#4 <p> Щоб не кінчати розділ запитаннями <g/> , додам <g/> , що видива смерти як замирювана чудово вкладаються в те <g/> , що тут названо ґетеансько-рількеанським комплексом Наталі Лівицької-Холодної <g/> , а чорний лицар — тільки один з аспектів комплексу Іова <g/> .
doc#81 Та <g/> , повторю <g/> , приймаючи неминуче <g/> , Шамрай був найкращим <g/> , що можна було мати в те десятиріччя <g/> . </p>
doc#68 Автор бо вбирає читача в те <g/> , про що пише <g/> , робить його співучасником авторського світобачення й настрою <g/> .
doc#72 Однак ще більше важило те <g/> , що українська література втратила притягальну силу <g/> .
doc#40 В другому прикладі прикметники не обтяжені кожний зокрема залежними словами <g/> , але важить те <g/> , що їх тут два <g/> .
doc#72 1899 з приводу оповідань С. Ковалева Коцюбинський пише <g/> : “ <g/> Поминаючи вже те <g/> , що самі оповідання написані не дуже вдатно <g/> , мова їх вражає занадто льокальним характером і навіть мені <g/> , який вважає галицьку мову рідною <g/> , годі часом зрозуміти те <g/> , що пише в тих оповіданнях д. Ковальов <g/> ” ( <g/> Коцюбинський 238 <g/> ) <g/> .
doc#16 Він не хоче сприйняти її як цілість <g/> , а викришує те <g/> , що йому відповідає <g/> .
doc#45 А саме <g/> , що Лавровський висловив те <g/> , що справді думав <g/> , і його сувора оцінка праці Потебні відповідала дійсності <g/> .
doc#24 Поруч Хвильового — застрільника і організатора — виростає постать Любченка — завершувача й синтезатора <g/> , людини <g/> , що викристалізувала й вичіткувала те <g/> , що в фантастичному й фанатичному мигтінні пронеслося в блискавичній самим стилем своїм творчості й діяльності Хвильового <g/> . </p>