Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 У мові <g/> , що розвивається за власними внутрішніми законами <g/> , такі чужорідні елементи поступово або відкидаються <g/> , або позбуваються свого чужого посмаку й входять до нормального інвентаря мовних засобів <g/> .
doc#63 Звичайно <g/> , такі « <g/> переклади <g/> » — річ неприпустима й межують з шаржем <g/> .
doc#9 » 3« <g/> Деякі слівця й тут нові для Люби <g/> , та такі вони зрозумілі <g/> , такі гарненькі <g/> !
doc#0 Вони відключалися від праці на заводах <g/> , переходили з гуртожитків-бараків до приватних кімнат у німецьких помешканнях <g/> , діставали продуктові картки <g/> , такі ж як німецькі <g/> , вельми ощадливі <g/> , але не до стадії голоду <g/> , могли користатися публічним транспортом <g/> …
doc#81 <p> У ті перші роки нового режиму <g/> , що здавалися десятиріччями <g/> , у ті місяці животіння <g/> , що тяглися <g/> , як роки <g/> , серед інституцій <g/> , що розпалися <g/> , розсипалися <g/> , були й державні гімназії <g/> , отже <g/> , й харківська третя <g/> , де я вперше зустрівся з позародинним світом <g/> , де в мені виробилися вирішальні комплекси <g/> , такі <g/> , як комплекс другої парти <g/> , як комплекс Вичлінського <g/> .
doc#91 Та ще гірше <g/> , що інтонації Коцюбинського <g/> , такі майстерні в його уривчастій <g/> , на епізодах побудованій « <g/> Fata Morgana <g/> » <g/> , виглядають надто недоречно на епічному тлі « <g/> Таврії <g/> » <g/> .
doc#81 Студентські кімнати були здебільша на чотири особи <g/> , але було кілька невеликих мешкань <g/> , звичайно дві кімнати й кухня <g/> , такі квартири давали службовцям і викладачам <g/> .
doc#81 <p> Не зважаючи на затрудненість дій в умовах німецького режиму <g/> , жорстокого й гнітючого навіть там <g/> , де він був розмірно ліберальнішим <g/> , такі центри все таки були <g/> .
doc#40 <p> Прониклі в літературу <g/> , такі конструкції сприймаються як небажане затруднения викладу <g/> , напр <g/> .
doc#53 Є також група слів <g/> , що в час праці Потебні над перекладом <g/> , правдоподібно <g/> , не були архаїзмами <g/> , але стали такими ( <g/> або діялектизмами <g/> ) в процесі стабілізації літературної мови <g/> , такі <g/> , як притьмом ( <g/> 8 <g/> , 552 <g/> ) ( <g/> вживане Квіткою <g/> ) <g/> , окроме ( <g/> 7 <g/> , 13 <g/> ) <g/> , город « <g/> місто <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 560 і 574 <g/> ) <g/> , можливо <g/> , також не рідкісний у перекладі прийменник k ( <g/> наприклад <g/> , 3 <g/> , 42 <g/> ; 3 <g/> , 92 <g/> ; 8 <g/> , 66 <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#60 <p> З'явилося кілька праць із стилістики української мови <g/> , такі як Ващенка <g/> , Чередниченка <g/> , Али Коваль <g/> .
doc#97 жертв-комашок у тенетах липкої сітки <g/> . </p><p> У лінійній чіткості ущільненого лінійно-ощадного тексту <g/> , можливо <g/> , такі образи не творилися б так певно <g/> . </p><p> 2 </p><p> Тепер про другого героя Большаковського троєкнижжя <g/> .
doc#6 Розкидані по цілій книжці <g/> , без спеціальних намірів <g/> , такі імена <g/> , власне <g/> , виявляють <g/> , що з літератури й науки було живим у свідомості автора <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , такі слова <g/> , як вартовий <g/> , слідчий <g/> , прохожий <g/> , учений <g/> , минуле <g/> , майбутнє <g/> , печене і варене тільки своєю формою і відміною належать до прикметників <g/> , а вживаються частіше в ролі іменників <g/> .
doc#40 Є зв'язки <g/> , при яких можливий тільки орудний відмінок <g/> , є такі <g/> , при яких припустимі паралельно обидва відмінки <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , такі <g/> , при яких переважає називний <g/> .
doc#89 ) </p><p> От на такі « <g/> величі <g/> » нас закликають орієнтуватися <g/> , такі « <g/> величі <g/> » наслідувати <g/> .
doc#72 <p> У Галичині <g/> , де існували українські школи <g/> , а інтеліґенція звикла говорити по-українському <g/> , такі проблеми не виринали <g/> .
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#28 Поезії Зерова занадто відточені <g/> , занадто продумані <g/> , занадто гармонійні <g/> ; кожне слово <g/> , синтаксичний хід <g/> , метричний хід такі повнозначні <g/> , такі обтяжені змістом <g/> , що треба сприймати <g/> , здається <g/> , не так цілість <g/> , як кожну частину зокрема <g/> .
doc#27 Його найкращі поезії <g/> , такі <g/> , як « <g/> До рідного народу <g/> » ( <g/> « <g/> Народе без пуття <g/> » <g/> ) або « <g/> Псалтирня псальма <g/> » <g/> , взяті на індекс <g/> …