Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> и <g/> ) Заперечна частка не пишеться з дієприкметниками разрм <g/> ; але якщо дієприкметник має ари собі залежні слова або становить собою заперечуваний присудок речення <g/> , то частку не пишемо нарізно <g/> , напр <g/> .
doc#14 <p> І навіть більше <g/> : ніхто не може повести його за собою і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась бездоріжжям <g/> .
doc#15 ] сам собою відповідає [ <g/> …
doc#15 Останні два типи являють собою деталізацію екзистенціяльних номінативних речень Пєшковського <g/> , деталізацію <g/> , проведену за семантично-функціональними ознаками <g/> .
doc#15 Це <g/> , наприклад <g/> , сценічні вказівки <g/> , що становлять собою присудки ( <g/> opowiedniki <g/> ) <g/> , зв'язані з реальною ситуацією <g/> , яка існує в фантастичному уявленні автора в момент творення <g/> . </p>
doc#15 Так буває <g/> , приміром <g/> , при дуже невеликому розмірі речення <g/> , коли не може встигнути оформитися інтонаційне наростання-піднесення <g/> , що вимагає павзи <g/> ; так може бути і в довших реченнях <g/> , якщо слова з групи підмета і присудка " <g/> переплуталися <g/> " щодо порядку між собою і такі зсуви в порядку слів зробили інтонаційне розмежування цих двох груп неможливим <g/> . </p>
doc#15 Вони становлять собою або продукт розвитку речень у справжньому розумінні слова ( <g/> субстантивні конструкції в їх трансформації <g/> ; речення з прикметником <g/> , що переродився в атрибут <g/> , утративши предикативні функції <g/> } <g/> , або продукт усамостійнення і наближення до речення частин <g/> , що ніколи не могли влитися повністю в речення <g/> , хоч і тяжіли до нього <g/> , ( <g/> називні відмінки уявлення чи то частини речення <g/> , що відривалися від основного кістяка речення <g/> ; називні речення <g/> , що походять з уса- мостійнених членів ряду <g/> ) <g/> .
doc#15 Вони становлять собою генетично <g/> , як ми бачили <g/> , іноді рештки архаїчних конструкцій <g/> , і здебільшого конструкції ці розмірно розхристані <g/> .
doc#16 Людина мусить навчитися співжити з самою собою <g/> .
doc#16 Він означає собою початок викривлення й перекручення самої ідеї <g/> » <g/> .
doc#16 Цілком можливо ( <g/> і так часто бувало в історії <g/> ) <g/> , що він внутрішньо переконаний <g/> , що його наука — українська наука <g/> , наука української еліти і що вона становить собою єдиний спосіб вивести Україну з бездоріжжя на велику путь <g/> .
doc#16 Всі їх бажання <g/> , всі їх мрії <g/> , всі їх помисли спрямовані на те <g/> , щоб ту тричі зганьблену ними « <g/> чернь <g/> » за собою повести <g/> .
doc#16 Маси принесли з собою не зфальшований « <g/> дух нашої давнини <g/> » — в дійсності дух інквізиційних кострищ і Гільйотин чужих революцій — вони принесли з собою справжню українську духовість <g/> , вони принесли з собою віру в себе як у народ <g/> , гармонійність душі української людини <g/> . </p>
doc#16 Маси принесли з собою не зфальшований « <g/> дух нашої давнини <g/> » — в дійсності дух інквізиційних кострищ і Гільйотин чужих революцій — вони принесли з собою справжню українську духовість <g/> , вони принесли з собою віру в себе як у народ <g/> , гармонійність душі української людини <g/> . </p>
doc#16 Маси принесли з собою не зфальшований « <g/> дух нашої давнини <g/> » — в дійсності дух інквізиційних кострищ і Гільйотин чужих революцій — вони принесли з собою справжню українську духовість <g/> , вони принесли з собою віру в себе як у народ <g/> , гармонійність душі української людини <g/> . </p>
doc#16 Дальша диференціяція <g/> , поскільки вона зв'язана з ексклюзивністю й ворожнечею між собою різних течій і течійок <g/> , означає шкідливу й марнотратну витрату сил національного організму на другорядні <g/> , а частіше просто непотрібні справи <g/> , себто йде тільки на користь нашому ворогові <g/> . </p>
doc#17 Далеко страшнішою і згубнішою показала себе дальша фаза цього виродження <g/> , фаза <g/> , що триває досі <g/> : – фаза сліпого в автоматичності діяння своєї бюрократично-поліційної машини державного капіталізму <g/> , що нищить людину фізично або розчавлює духовно <g/> , що позбавляє людину свободи <g/> , вищої за свободи <g/> , перелічені в Атлантійській хартії <g/> : свободи бути самим собою <g/> . </p>
doc#18 Як Мойсей <g/> , що </p><p> Для свойого народу </p><p> Лиш одну бачить ясну мету — </p><p> Незалежність <g/> , свободу ( <g/> VII <g/> , варіянт <g/> ) <g/> , — </p><p> так Франко років « <g/> Мойсея <g/> » не тільки розумів <g/> , що « <g/> національно-економічні питання самі собою <g/> , з залізною консеквенцією <g/> , пруть усяку націю до виборювання для себе політичної самостійности <g/> » ( <g/> « <g/> Поза межами можливого <g/> » <g/> , 1900 <g/> ) <g/> , і дотримувався « <g/> поняття нації як чогось органічного <g/> , історично конечного <g/> , нерозривного і вищого над усяку територіяльну організацію <g/> » ( <g/> « <g/> Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова <g/> » <g/> , 1906 <g/> ) <g/> , але й вітав цей рух <g/> , це змагання і вважав себе за їхнього пророка і їхнього скромного робучого каменяра <g/> . </p>
doc#19 І переклади з Лєрмонтова становлять собою саме переклади <g/> , а не властиві « <g/> шевченківській <g/> » школі переспіви <g/> , в них виразна ( <g/> хоч не до кінця дотримана <g/> ) настанова на еквіритмічність <g/> . </p>
doc#19 Світ змінився <g/> , ґрунт вислизає з-під його ніг <g/> , і він не бачить перед собою мети <g/> .