This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | в « <g/> нових <g/> » поезіях майже завжди пише про | себе | <g/> . Але про себе в зустрічах з усім довкіллям і в |
doc#4 | » поезіях майже завжди пише про себе <g/> . Але про | себе | в зустрічах з усім довкіллям і в реакції на це |
doc#4 | малому <g/> . Є світи за морями <g/> , є гуси <g/> , що не дають | себе | приборкати <g/> , що зберігають свою дикість <g/> . </p><p> А ось |
doc#4 | складати <g/> , відтворювати й приміряти до | себе | <g/> : чи він <g/> , автор <g/> , — такий <g/> , як я <g/> ? Чи є відмінності <g/> ? |
doc#4 | річ досить поширена <g/> . Своєрідніший перехід від | себе | до третьої особи <g/> , сказати б <g/> , об'єктивізація я в |
doc#4 | засіб <g/> . </p><p> Поетка може й зовсім зневтралізувати | себе | <g/> , усунути себе з вірша не тільки як займенник або |
doc#4 | може й зовсім зневтралізувати себе <g/> , усунути | себе | з вірша не тільки як займенник або іменник <g/> , а |
doc#4 | , вільним плином <g/> , сказати б <g/> , самі з | себе | й заради себе <g/> . Для прикладу <g/> , такими є мотиви |
doc#4 | , вільним плином <g/> , сказати б <g/> , самі з себе й заради | себе | <g/> . Для прикладу <g/> , такими є мотиви старіння й |
doc#4 | світу й гармонійности розчинення особи <g/> , | себе | <g/> , в гармонії світу <g/> . Назву умовно цей комплекс |
doc#4 | рокованости поетка звертається до самої | себе | — </p><p> Вже ж не діждешся нікого </p><p> і не скажеш <g/> , як страшно |
doc#4 | життя <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Осінь <g/> » <g/> ) </p><p> Але в 65 років вона вже бачить | себе | « <g/> на стернях життя <g/> » <g/> , коли все живе вже зникло з |
doc#4 | — страшний <g/> , і поетка уявляє його не як трі- юмф <g/> , а | себе | не пишною нареченою Господньою <g/> , а « <g/> закуреною <g/> , |
doc#5 | йому змогу безперешкодно заперечити самого | себе | <g/> . Раціональне проти іраціонального найкраще <g/> , |
doc#5 | найкраще <g/> , на думку автора <g/> , виявить | себе | не в ситуації <g/> , скажімо <g/> , Льова проти Славенка <g/> , а |
doc#6 | й відтворенні всього <g/> , що він бачив навколо | себе | <g/> . Коли йому траплялася вільна між працею |
doc#6 | , а масовий глядач справляв несвідомо для | себе | самого тиск на знавців <g/> . Наслідки цього досить |
doc#6 | . Книга кінчається тим <g/> , як Курилик відкрив для | себе | Бога й Церкву і осягнув щастя <g/> . В дійсності його |
doc#6 | його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від | себе | в релігійній екстазі й проповідництві і з якої |
doc#6 | . “ <g/> Я <g/> … — ентузіаст кінофільмів <g/> ” <g/> , — характеризує | себе | мистець <g/> . — 1 <g/> , 148 <g/> ) <g/> . Два твори виразно справили |