This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | композиційно збалансованої картини <g/> , що має | свій | центр і периферію і що становить виразну |
doc#7 | : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав | свій | шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на |
doc#7 | слід і <g/> , зрештою <g/> , варт <g/> . </p><p> Отже <g/> : « <g/> Не гомін слав | свій | шлях <g/> » <g/> . Коли речення починається з підмета <g/> , що |
doc#9 | якимись елементами комусь із них через | свій | <g/> , мовляв <g/> , східний характер <g/> . </p><p> Вплив Галичини на |
doc#9 | кована <g/> , аби до ладу <g/> ! »3 </p><p> І далі Олена Пчілка подає | свій | погляд на позичання з чужих мов взагалі і на |
doc#9 | писав <g/> , що П. Филипович « <g/> виявив <g/> , що слова <g/> , які в | свій | час уважано за неологізми Старицького <g/> , |
doc#9 | ; сх <g/> . -укр <g/> . повітря — зах <g/> . -укр <g/> . воздух <g/> : « <g/> Воздух | свій | мені задушним стався <g/> » ( <g/> 157 <g/> ; Грін <g/> . <g/> : Ном <g/> . <g/> ) <g/> ; сх <g/> . |
doc#9 | рр <g/> . <g/> ) <g/> , згодом " <g/> Працю <g/> " ( <g/> 1904-1905 рр <g/> . <g/> ) як | свій | партійний орган і популярну часопись для |
doc#9 | крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер | свій | мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і |
doc#9 | , чимсь цінними <g/> , він <g/> , очевидно <g/> , вважав за | свій | обов'язок письменника й українського |
doc#9 | можна відзначити <g/> : урок ( <g/> « <g/> Не дуже <g/> … вважала на | свій | урок <g/> » — С. 358 <g/> ; рос <g/> . урок <g/> ) <g/> , язик — мова ( <g/> « |
doc#9 | в стелю <g/> » ( <g/> С. 306 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона бурхнула й собі рому в | свій | стакан <g/> » ( <g/> С. 354 <g/> ) <g/> . І нарешті <g/> , прочитавши |
doc#9 | старих центрів на Чернігівщині <g/> . Тут знаходять | свій | початок ті факти <g/> , що стали за основу |
doc#9 | . </p><p> Часто повторювані формули легко втрачають | свій | зміст і стають порожнім загальником <g/> , |
doc#10 | Ганцова <g/> , бо він не намагається вичерпати | свій | матеріал <g/> , хоч і студіює його ґрунтовно <g/> . |
doc#11 | не був і потрібний <g/> . Таж подавач заяви на візу — | свій | <g/> . Ми — вдома <g/> . </p><p> Тут можна б і поставити крапку <g/> . Але |
doc#12 | і з прийменниками <g/> , напр <g/> . <g/> : не п'ять <g/> , не | свій | <g/> , не двічі <g/> , не по-нашому <g/> , не треба <g/> , не коло <g/> … </p><p> з <g/> ) |
doc#13 | . Так ритми « <g/> Чорної Долини <g/> » дістали | свій | перший диплом на право називатися поезією <g/> . Та |
doc#15 | ; </p><p> Такий називний уже хоч би через зв'язок | свій | з жестом слід уважати за найпримітивніший і |
doc#15 | . І Ріс <g/> , і Булаховський послідовно пов'язують | свій | погляд на вузькість сфери їх уживання з |