Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> 3. Вживання в гіпотактичних часових реченнях поруч таких сполучників <g/> , як тільки що <g/> , тільки-но <g/> , як тільки тощо також сполучника щойно <g/> : « <g/> Щойно про це подумав <g/> , як Савчук уже все зробив сам <g/> » ( <g/> А. Любченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Він сам перелічує її головні твори <g/> : « <g/> Напечатанная и публикою с удовольствием принятая и перельщіованая Виргилієва Энеида <g/> ; Діалоги рождественській и воскресенській <g/> ; Вірша <g/> , говоренная Запорозькому Гетьману на Великдень <g/> ; Замысл на попа <g/> , и еще некоторые <g/> »lxxx <g/> . </p>
doc#9 чернігівські елементи в мові активно підсичував Куліш <g/> , вплив якого був тим більший <g/> , що він був не тільки сам письменник <g/> , а і редактор <g/> , і організатор літератури <g/> , до того ж винятково темпераментний і рухливий <g/> .
doc#10 Ганцов сам знав їх і вичислив <g/> : розмежування українських і білоруських говірок <g/> ; вплив державних організацій на розвиток українських говірок <g/> ; порівняння з іншими слов'янськими мовами тощо ( <g/> 15 <g/> , 141 <g/> ) <g/> .
doc#10 XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#10 <p> Ця характеристика північноукраїнських поліфтонгів стає вихідною точкою ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , де вона поповнюється ще іншими важливими спостереженнями <g/> , а саме до спостережень про однакову часокількість поліфтонгів з монофтонгами <g/> , про спадний характер північноукраїнського наголосу <g/> , про напружену лябіовеляризацію чи палаталізацію приголосних перед наголошеним голосним додається тепер важливе спостереження про характер кінця закритого складу <g/> : у північноукраїнських говірках кінцевий приголосний не обриває артикуляцію голосного <g/> , а наступає після ослаблення голосного і сам артикулюється напружено <g/> , не асимілюючися дальшим звукам ( <g/> 17 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#11 За кілька днів навколо повісти зчинилася міні-веремія <g/> , редакція гідно боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а сам автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як відомо <g/> , зрікся своїх позицій щодо обертання Землі <g/> , тільки тишком <g/> , для себе ствердив <g/> , що все-таки вона обертається <g/> .
doc#11 У своїх шуканнях він не сам <g/> .
doc#11 Шифр його в нас знов Го <g/> , але не те <g/> , що Гофман <g/> , а те <g/> , що Микола Гоголь <g/> , сам — хтозна — може напівпричинний <g/> , подібно до мистця ЧАРТкова <g/> . </p>
doc#15 ] сам собою відповідає [ <g/> …
doc#15 І сам Ріс мимоволі повинен допустити <g/> , що все таки хоч колинебудь може і мовець вкласти в це слово зміст речення <g/> .
doc#15 Стаття Перльмуттера тим <g/> , зокрема <g/> , і цікава <g/> , що вона наводить конкретні факти ( <g/> їх підхопив і деталізував у згаданій вище статті про мову Чернишевського А. Єфремов <g/> , але і він <g/> , як ми бачили <g/> , не зміг подолати традиційного погляду на генезу називних речень <g/> ) <g/> , які суперечать цьому поглядові і спростовують його - хоч сам автор цього зовсім не помічає <g/> .
doc#16 У другій статті говориться <g/> : « <g/> Зрештою <g/> , тяжко трактувати його <g/> , який стало сам собі заперечує <g/> .
doc#16 Він сам це чудово розумів <g/> , і виявом цього стала його теорія про те <g/> , що сучасний український народ не має своєї « <g/> еліти <g/> » <g/> , а складається тільки з « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , « <g/> свинопасів <g/> » <g/> , « <g/> черні <g/> » чи як там ще <g/> , а він <g/> , Донцов <g/> , голосить ідеї саме цієї ( <g/> відсутньої <g/> ) « <g/> еліти <g/> » <g/> .
doc#16 <p> Він вибере сам те <g/> , що вважатиме за здорове й потрібне <g/> .
doc#16 <p> Донцов сам недвозначно вказує в « <g/> Дусі нашої давнини <g/> » на те <g/> , що його система становить собою пряму паралелю і копію большевизму <g/> .
doc#16 <p> Та <g/> , зрештою <g/> , і сам Донцов прямо і недвозначно ставить большевизм у свої зразки <g/> .
doc#17 Розгляданий сам у собі образ Малахія – блискуче схоплений в українських національних особливостях тип безґрунтовного мрійника <g/> , хуторського Дон Кіхота <g/> , тип надзвичайно яскраво схоплений і в нашій еміґрантській дійсності сьогоднішнього дня репрезентований не одним представником <g/> .
doc#17 Голубі мрії – і разюча безпорадність у дійсності <g/> , всесвітянські пляни реформи людини – і знищення основ <g/> , на яких сам існуєш <g/> , фактично – діяльність шкідлива й руїнницька <g/> , суб'єктивно – безкорисливе <g/> , самовіддане служіння людині й людству <g/> .
doc#18 <p> Франко сам писав про свою поему <g/> , що в ній « <g/> показано загострення конфлікту між пророком і народом аж до цілковитого розриву <g/> , а в дальшому розвитку дії через шерег спокус і об'явлень до безпосереднього стикання й з'єднання людини з найвищою істотою Єговою <g/> .