This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 | Ніцше народиться три роки пізніше <g/> , а перший начерк " <g/> волі владарювати <g/> " ( <g/> " <g/> Wille zur Macht <g/> " <g/> , 1887 <g/> ) постане майже через півсторіччя <g/> . </p> |
doc#81 | <p> Та про курси й викладачів пізніше <g/> , а спершу про студентів таки <g/> . |
doc#47 | Але до « <g/> Єронима <g/> » краще повернутися пізніше <g/> , а тепер таки про « <g/> Материнки <g/> » <g/> . |
doc#81 | Але про це я довідався аж геть пізніше <g/> , а тоді вона про це ні слова не вронила <g/> , і настрій її був справжній великодній <g/> , і посмішка не сходила з її приязного круглого обличчя <g/> , часто вона виглядала як молода дівчина в веселе свято <g/> , а особливо коли весняний пустун-вітерець розвівав її волосся <g/> , кидаючи задерикуватий жмуток на високе чоло <g/> . |
doc#25 | шелесних <g/> , то вони таки ствердли пізніше <g/> , а це сталося не через те <g/> , що їх м'якість передалася вставному й <g/> , що потім випав ( <g/> нье > нйе > не <g/> ) <g/> , як думав Боґородіцький ( <g/> і фактично Шахматов <g/> ) <g/> , а “ <g/> пересуненням артикуляції цих голосних у більш задню частину піднебіння <g/> ” ( <g/> 10 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , що Михальчук уважав взагалі за характеристичну рису української артикуляційної бази супроти інших східньослов'янських мов ( <g/> 3 <g/> , 51 <g/> ) <g/> . </p> |
doc#72 | Правда <g/> , основне положення про те <g/> , що українська нація ( <g/> так само <g/> , як і білоруська <g/> ) виникла щойно після татарської навали XIII століття <g/> , а до того існувала єдина і неподільна “ <g/> староруська народність <g/> ” <g/> , спільний предок українців <g/> , білорусів і росіян <g/> , остаточно зформульовано пізніше <g/> , аж по Другій світовій війні <g/> . |
doc#53 | Словник цей вийшов далеко пізніше <g/> , але матеріял до нього визбирувався вже в ті роки <g/> , і це виправдовує такі порівняння й зіставлення <g/> . |
doc#10 | Тільки ( <g/> 16 <g/> ) появилася пізніше <g/> , але не знати <g/> , коли саме її написано <g/> . |
doc#81 | Я знаю <g/> , Вам було б краще взяти його на рік пізніше <g/> , але нема ради <g/> . </p> |
doc#81 | <p> Подібний настрій я пережив кілька днів пізніше <g/> , але тим разом не від мистецького твору <g/> . |
doc#81 | Але він таки був дуже посереднім актором <g/> , скажімо <g/> , в ролі Мавра в « <g/> Змові Фієско <g/> » <g/> , що ставив Бортник <g/> , або в ролі Котьки в « <g/> Кадрах <g/> » Микитенка <g/> , що їх пізніше <g/> , але ще за Курбаса поставив у « <g/> Березолі <g/> » Л. Дубовик <g/> . |
doc#73 | При видавництві « <g/> Прометей <g/> » мали вийти « <g/> Материнки <g/> » Р. Вишневецької з післямовою М. Глобенка <g/> , одначе вони побачили світ тільки пізніше <g/> , без марки МУРу і без критичної статті <g/> . |
doc#72 | В період українізації досить поважне число іміґрантів з Галичини <g/> , що потрапили на схід в революційні 1917-20 роки чи навіть пізніше <g/> , брали активну участь у викладанні української мови ( <g/> SHEVELOV 1966 <g/> , 117 <g/> ) <g/> . </p> |
doc#81 | Ми не сварилися <g/> , дальші розмови <g/> , пізніше <g/> , були без згадки про цю <g/> . |
doc#45 | Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p> |
doc#81 | Тільки вже геть пізніше <g/> , в Америці <g/> , зі спогадів тогочасних діячів я довідався <g/> , що росіяни ( <g/> російська дворянська група <g/> ) намагалися захопити пост бурµомістра в свої руки <g/> . |
doc#81 | Коли геть пізніше <g/> , в воєнному <g/> , окупованому німцями Львові я прочитав книжки-памфлети Юрія Липи про розподіл Росії й призначення України <g/> , я довідався там про « <g/> телюричні сили <g/> » української землі <g/> , що породжує з себе українськість навіть у найчорніші епохи <g/> . |
doc#81 | Мені кажуть <g/> , що він висвятився вже пізніше <g/> , в Вінниці <g/> . |
doc#72 | <p> Оскільки принцип етнографічного романтизму широко прикладався при мовному плянуванні пізніше <g/> , в добу українізації <g/> , то й конкретні приклади <g/> , як його застосовували <g/> , будуть наведені далі в відповідному розділі ( <g/> шостому <g/> ) <g/> . </p> |
doc#81 | Я щасливо опинився в цьому колі нечисленних вибраних пізніше <g/> , в мій другий приїзд до Львова <g/> , 1943 року <g/> , але початки віри <g/> , довір'я й любови між нами були покладені ще тоді <g/> . |