This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 | з елементами проповідницькими <g/> , а подекуди й | просто | пропаґандивними <g/> . Метафізичність |
doc#6 | в малярстві не стелився Куриликові легко і | просто | <g/> . Він побував лісорубом <g/> , орачем <g/> , |
doc#6 | з цих рис <g/> , для знавців — контроверсійних або й | просто | недопущенних <g/> , —це Куриликове постійне |
doc#6 | , не хоче або не наважується змалювати сонце | просто | перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само |
doc#6 | — під “ <g/> чистими гуманістами <g/> ” Курилик розумів | просто | безвірників <g/> . Тоді глуз і засуд Куриликів з |
doc#6 | нібито “ <g/> безідейних <g/> ” картин <g/> , картин <g/> , що ніби | просто | замальовують пейзаж <g/> , вигляд чи вчинки людей <g/> , |
doc#6 | музею <g/> ) <g/> , в одному варіянті зветься | просто | “ <g/> Митна перегорожа <g/> ” <g/> . Деякі картини |
doc#6 | . Одне — дуже почесне й підхлібне <g/> ; друге — | просто | протилежне до того <g/> ; а третє — найцікавіше <g/> . </p> |
doc#6 | ще Ібсена <g/> , але в фатальному контексті <g/> : не | просто | Ібсен <g/> , а “ <g/> драматург Ібсен <g/> ” <g/> , — що доводить або |
doc#6 | характеру — розміром і технікою <g/> , — це не | просто | гіпотеза <g/> . Курилик справді йшов до фрески <g/> . В |
doc#7 | усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач | просто | змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти відсутні |
doc#7 | завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній | просто | хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> . Все таки подаю |
doc#7 | словника незвичайних слів <g/> . Поезія <g/> , зрештою <g/> , | просто | перестає бути українською щодо своєї мови <g/> . |
doc#8 | називали Віктором <g/> , він казав <g/> : Домонто- вич — | просто | В. <g/> ) <g/> , народився 10 жовтня 1894 р. і зник 18 квітня |
doc#8 | , жадної школи Петров ніколи не мав <g/> , як не мав і | просто | однодумців <g/> . Думав він про те чи не думав <g/> , — його |
doc#9 | мене особливо виразними <g/> . При цьому це були не | просто | місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція |
doc#9 | психологічну реакцію Люби на цю мову <g/> : « <g/> І її | просто | орав сором перед інтелігентним русином <g/> : він |
doc#9 | і що так треба <g/> , що говорить з ним по-російськи | просто | не випадає <g/> , власне таки аж сором якось <g/> ! Чого ж |
doc#9 | то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або | просто | " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в |
doc#9 | однією тією мовою говорили і так вільно <g/> , так | просто | <g/> »1 <g/> , — так фіксується перше враження Люби від |