Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#9 Тільки крайні західні околиці внаслідок своєї екзотичности в кращому стані ( <g/> праці І. Верхратського <g/> , В. Шухевича тощо <g/> ) <g/> , але для нас ці матеріяли саме через свою екзотичність <g/> , а отже <g/> , будь-що-будь чужорідність для літературної мови <g/> , найменше цікаві <g/> .
doc#9 <p> У таких обставинах в окресленні бодай приблизної території вживання того чи того слова <g/> , обговорюваного в цій праці <g/> , легко можуть трапитися недотягнення або помилки <g/> .
doc#9 місце поруч і нарівні з М. Старицьким <g/> , — розвиває цілу програму розподілу праці між Галичиною і Великою Україною <g/> : « <g/> До свого часу працювали більш галичани <g/> , але клопоти практичного життя зіпхнули їх переважно на дорогу науки та публіцистики <g/> .
doc#9 Аджеж се не жадне крадене добро <g/> , а здобутки дійової праці <g/> , котрі чомусь же народились і повинні вийти на пожиток цілости <g/> » <g/> . </p>
doc#9 Яскравий приклад цього — загальновідомі факти праці І. Франка над мовою своїх творів і послідовних реакцій цієї мови в напрямі наближення її до великоукраїнської <g/> . </p>
doc#9 Свої пропозиції він обґрунтовував суто практичними потребами й вимогами української національно-освідомної праці <g/> .
doc#9 Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> , розвинена в них більше <g/> , ніж — масово беручи — на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 Літературна мова й далі розвивалася в напрямі ускладнення і поширення своєї діялектної многоосновности <g/> , що зовсім не виключало спеціяльної праці над розвитком популярної <g/> , приступної для малоосвіченого читача чи слухача мови <g/> . </p>
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#9 Тим-то <g/> , коли 11.08.1918 р. створено спеціяльну термінологічну комісію при Київському Науковому Товаристві <g/> , то вона серед джерел своєї праці зразу ж зазначила і « <g/> матеріяли Львівського Наукового Товариства <g/> , галицькі шкільні підручники <g/> , праці І. Верхратського та інших галицьких учених <g/> »xv <g/> . </p>
doc#9 Тим-то <g/> , коли 11.08.1918 р. створено спеціяльну термінологічну комісію при Київському Науковому Товаристві <g/> , то вона серед джерел своєї праці зразу ж зазначила і « <g/> матеріяли Львівського Наукового Товариства <g/> , галицькі шкільні підручники <g/> , праці І. Верхратського та інших галицьких учених <g/> »xv <g/> . </p>
doc#9 Г. Холодний <g/> , директор Інституту української наукової мови <g/> , визначаючи принципи термінологічної праці керованого ним наукового закладу <g/> , посилався передусім на І. Верхратського — галичанина <g/> : « <g/> Праці Верхратського намітили основну дорогу <g/> , що нею треба було йти надалі <g/> »xvii <g/> .
doc#9 Кінець цій праці поклали події вересня 1939 р. Окупація Галичини не означала тепер « <g/> галичанізації <g/> » Великої України <g/> , ні <g/> , галичан персонально на Велику Україну майже не пускали <g/> , а мову їхніх виступів у пресі й друці взагалі старанно відредаговували на заведений копил <g/> .
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#9 Тим часом можна тільки вказувати на галицькі впливи на лексику української літературної мови <g/> , як це ми й робимо в цій праці <g/> , але годі їх точно окреслити <g/> . </p>
doc#10 Техніка праці в Академічному словнику була така <g/> , що головний редактор діставав на перевірку <g/> , виправлення і апробацію вже готові аркуші <g/> ; ці аркуші складалися колективом співробітників Комісії складання словника живої української мови <g/> , а керівником цієї Комісії скоро зробився Всеволод Михайлович Ганцов <g/> .
doc#10 <p> Від цього часу до самого його усунення від наукової і громадської праці в зв'язку з його арештом у справі Союзу Визволення України в кінці двадцятих років Ганцов був формальним керівником і фактичним spiritus movensАкадемічного словника <g/> .
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .