Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 І нарешті особливо красномовно про символістичні основи поетового світосприйняття говорять рядки <g/> , що характеризують безпосередньо його творчий процес <g/> : </p><p> Епітет серед них ( <g/> слів поезії <g/> ) як напасть <g/> : </p><p> уродиться <g/> , де й не чекав <g/> , </p><p> і тільки ямби та анапест </p><p> потроху бережуть устав <g/> . </p>
doc#47 В наступній поезії <g/> , « <g/> Пастушок <g/> » <g/> , герой лише деталь пейзажу <g/> .
doc#47 « <g/> Ягілка <g/> » додає до цього 44 квітко-рослинні поезії <g/> , « <g/> Чар-зілля <g/> » — ще 41. ( <g/> Разом це дає солідну цифру 111. <g/> ) З такою систематичністю в історії української поезії хіба Климентій Зіновіїв складав свої цикли <g/> , наприклад <g/> , про ремісників різних професій <g/> .
doc#4 І в цьому принада поезії <g/> , а в їхньому багатстві й суперечності <g/> , може <g/> , критерій до того <g/> , хто справжній поет <g/> . </p>
doc#56 <p> Усі ці риси споріднюють вірші Смотричеві з провідним напрямом сучасної американської поезії <g/> , а в нас — з чільними поетами нью-йоркської групи та їхніми бідолахами-епігонами <g/> .
doc#27 Але релігія завжди ставить себе вище від поезії <g/> , а віра в слово була Кулішевою релігією <g/> . </p>
doc#28 <p> О. Бургардт убачав у цьому відгуки акмеїзму <g/> , але це не так <g/> : поетові здаються повнодзвонними і п'янкими не слова <g/> , найбільше пов'язані з речовим світом <g/> , як уважали акмеїсти <g/> , носії нової речевости в поезії <g/> , а слова небуденні <g/> , незвичайні <g/> , відмерлі слова неясного <g/> , не до кінця зрозумілого семантичного наповнення <g/> , слова з хитким значенням – типова символістична настанова <g/> .
doc#28 Повторилася та історія <g/> , що й з епігонами Шевченка <g/> , які теж не помітили живого духу його поезії <g/> , а стали наслідувати зовнішні елементи коломийкової форми <g/> , яка сама часто була в Шевченка не своя <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#53 , коли літературна мова розвинулася й до певної міри устабілізувалася на зовсім інших засадах і то не тільки як мова поезії <g/> , а також прози <g/> , публіцистики й науки <g/> , коли вона вже діставала своє наукове обґрунтування в працях « <g/> харків'ян <g/> » <g/> , коли з другого боку урбанізація різко обмежила функції старочасного фольклору <g/> , обстоювати засади етнографізму/фольклоризму стало анахронізмом <g/> .
doc#4 Чи я мав рацію в своєму обуренні чи в схваленні <g/> , чи Союз українок винен у злочині проти поезії <g/> , а чи <g/> , навпаки <g/> , він виявив досконале розуміння особливосте поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#28 Вона наслідує різні зразки майстерно — це забезпечене високою літературною культурою висококваліфікованого літературознавця Филиповича — створює часом навіть чистіші втілення засад того чи того літературного стилю <g/> , ніж це було в основоположників цього стилю на Україні <g/> , — але все це не відбиває живої душі поета і людини <g/> , а без цього нема спражньої поезії <g/> , а є тільки ремесло або майстерність <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#9 Правда <g/> , він не пише <g/> , чим він обґрунтував свою пропозицію використати галицькі слова в поезії <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , це мотивувалося загальноромантичними основами світогляду автора листа <g/> .
doc#68 Ця вірність унутрішній правді <g/> , одвертість у визнанні своїх вад і зльотів самі ще не роблять поезії <g/> , але вони становлять передумову поетичної творчости <g/> , і без них може творитися риторика <g/> , може творитися римована газетчина <g/> , але не може поставати справжня поезія <g/> . </p>
doc#81 <p> Ось Святослав Гординський <g/> , що в дитинстві втратив слух <g/> , багато вгадував з губів розмовника <g/> , а решту з письма <g/> , а сам говорив <g/> , не чувши себе <g/> , з неприродними павзами й інтонаціями <g/> , часом переходячи наче на мичання <g/> , — не зважаючи на це — поет <g/> , але наслідувальний у мові <g/> , наслідувальний і в поезії <g/> , але завжди готовий кинутися в бій за те <g/> , що йому здавалося політичними й національними або й малярськими цінностями <g/> , неймовірно працьовитий <g/> , але з природи речі не надто бажаний для розмови <g/> . </p>
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#28 Вони пройшли повз ту ліричну підоснову <g/> , що є в поезії Зерова <g/> , і стали культивувати виключно неориґінальну по суті <g/> , хоч і блискучу своєю майстерністю неоклясичну оболонку його поезії <g/> , блискучу своєю завершеністю <g/> , але здебільшого холодну й мертву <g/> .
doc#44 Новий стиль — він ще не має назви <g/> , ще не витворив свого -ізму <g/> , - може допускати буяння метафор <g/> , як у Рубчака <g/> , може хизуватися повною оголеністю від будь-яких поетизмів <g/> , як у Смотрича <g/> , але в усіх своїх проявах він відкидає беззастережно штампи символістичної й неоклясицистичної поезії <g/> , бляшану умовність голосної або псевдоінтимної реторики <g/> .