Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Краще вибрати з народних діялектів один <g/> , щоб підняти його до рангу літературної мови <g/> . </p>
doc#10 До таких людей належала і Олена Курило <g/> , один з найвидатніших українських учених — мовознавців <g/> . </p>
doc#11 Випадок Ґете — геніяльний і довголітній — один на тисячі <g/> , може <g/> , тисячі тисяч перших хоробрих <g/> .
doc#13 ) <g/> , епітети-прикладки — « <g/> пташки-білоперки <g/> » і навіть один ( <g/> один <g/> !
doc#15 <p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому присвятив багато уваги в своєму курсі стилістики Ш. Баллі і яке він зв'язує <g/> , очевидно слушно <g/> , з син- таксою розмовної мови <g/> .
doc#15 <p> На можливість функціонування називного речення в ролі підрядного вказав був Шахматов <g/> , подавши один приклад ( <g/> " <g/> Я думал <g/> , что пожар <g/> , ей богу <g/> " <g/> , Гоголь <g/> ) <g/> ; у нього ж є приклади вживання називних речень у безсполучниковому складному реченні <g/> , але ніяких висновків ні про міру типовости <g/> , ні про теоретичну суть подібних випадків він не зробив <g/> . </p>
doc#15 <p> Трапився один подібний приклад і в Pica <g/> , але він на це зовсім не звернув уваги <g/> , навіть не відзначив цього <g/> , не говорячи вже про докладніше коментування <g/> .
doc#18 На більше <g/> , з двох протагоністів один — народ гебрей- ський — власне в конфлікті не діє <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#20 <p> Застережуся <g/> : у житті ми не звали один одного інакше <g/> , як Юрко <g/> .
doc#20 Ми не говорили один одному про ці розбіжності <g/> .
doc#20 Але ще виразніше свідчення приносить один епізод його біографії <g/> , про який він неохоче згадував <g/> .
doc#21 Він говорив про брак майстерности в таких майстрів <g/> , про те <g/> , що просто мажуть на полотні — і <g/> , несвідомо <g/> , часто в них виходять речі майже справжні <g/> , але завжди 50 відсотків і ніколи п'ятдесят один ( <g/> у його вимові “ <g/> п'ят- десять оден <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#21 Звичайно <g/> , Америка велика і в ній живуть майстрі з різними концепціями мистецтва <g/> , але є один провідний струм <g/> , що визначає прийняття даного художника або відкинення чи байдужість <g/> .
doc#22 <p> Сьогодні ми читаємо про чехів і « <g/> східніх німців <g/> » ( <g/> нове поняття нашого сторіччя <g/> : роздріблення націй — один із кроків у напрямі викорінення їх з ґрунту <g/> ) <g/> , що потай переходять кордони <g/> , ідучи в невідоме <g/> .
doc#22 Вона виносить вирок ворогам Парижу <g/> , </p><p> ворогам людини <g/> : « <g/> Є тільки один засіб <g/> , і це мій засіб <g/> : смерть <g/> » <g/> .
doc#22 <p> Жіроду <g/> , один з найтонших драматургів сучасної Франції <g/> , відчув проблему « <g/> Народного Малахія <g/> » 1944 року <g/> .
doc#22 Малишко і Бланден може колись пізнають один одного <g/> .
doc#23 , далеко од родини <g/> , схиливши /олову на горах засипав <g/> , один живу поміж чужими і т. п. У цьому принципі музичної організації свого вірша Петренко виступає поетом однієї школи з Шевченком і може його попередником 11. Але в Шевченка це один з аспектів його майстерности <g/> , а в Петренка це її суть <g/> . </p>
doc#23 Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність Петренка — передусім у живих зв'язках з фолкльором <g/> , але ці зв'язки не були зовсім чужі ані Козлову <g/> , ані Бенедіктову13. </p><p> Романтика загальників не почалася одначе ні Козловим <g/> , ні Бенедіктовим <g/> .