This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 | до України <g/> , і не має сили ні відвернутися від | неї | <g/> , ні прийняти її таку <g/> , як вона є. </p><p> Чи є ж хоч якісь |
doc#9 | до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до | неї | <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , |
doc#5 | його філософією <g/> . Його філософія <g/> … Ставлення до | неї | <g/> , оцінка її показується віссю книжки <g/> . Ось |
doc#9 | в усіх головніших лексичних сферах <g/> . Знайдемо в | неї | <g/> , передусім <g/> , як і в М. Старицького <g/> , багато |
doc#81 | Віра <g/> , я знав про це <g/> , але я не хотів дивитися на | неї | <g/> , померлу <g/> . Це було так <g/> , ніби вона перейшла до |
doc#81 | не тільки говорити про Україну <g/> , а діяти за | неї | <g/> , розбіжність слів і вчинків була для нього |
doc#40 | стоять після керівних ( <g/> жили на руках <g/> , руках у | неї | <g/> , синіли на світлі <g/> ) <g/> . Якщо те саме слово керує |
doc#91 | з машиною <g/> , орудування нею — здобуток <g/> , віра в | неї | <g/> , схиляння перед нею — втрата <g/> . </p><p> Так відкриває |
doc#38 | драматургії <g/> , а якщо — дуже рідко — звертався до | неї | <g/> , то переписавши побут на пародію <g/> , а історичну |
doc#80 | могла гостро постати тема зради і страх кари за | неї | <g/> , у застосуванні до самого автора і до |
doc#81 | я не вірив <g/> . Мабуть <g/> , я саме тому і йшов так легко на | неї | <g/> , що не вірив в успіх <g/> , це був майже жарт <g/> . Одного |
doc#27 | ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до | неї | <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — |
doc#50 | людини сама — шматок вічности <g/> , відрваний від | неї | <g/> , як вода морська <g/> , налита в глечик <g/> , відірвана |
doc#81 | . Марія Струтинська активно упоминалася за | неї | <g/> , і не я просився до друку <g/> , а мене просили <g/> . За |
doc#40 | до нашої мови або не цілком припасувалися до | неї | <g/> , і тому мовець відчуває <g/> , що вони чужі <g/> . Другі — це |
doc#81 | Там не було відчуття громади й приналежности до | неї | <g/> , її витиснули офіційні будови-псевдогромади |
doc#94 | демократією чи принаймні шляхом до | неї | <g/> . А в реабілітаціях <g/> , проголошуваних |
doc#63 | в червоній армії — і де тільки не боролися вони за | неї | <g/> . А коли війна скінчилася і рідшими стали сальви |
doc#49 | для поета <g/> , що можна й не розумувати про | неї | <g/> . Але без неї не можлива творчість <g/> . </p><p> Впевнено й |
doc#81 | прищеплювали не тільки знання мови <g/> , а й любов до | неї | <g/> . Але в цих курсах до праці в авдиторії |