This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 | о <g/> , е в окремих карпатських говірках <g/> , — але тут | нема | потреби входити в розгляд цих питань <g/> . Відзначу |
doc#11 | схиляє думати <g/> , що має <g/> . Посмішки <g/> , правда <g/> , ще | нема | <g/> , але ніщо не суперечить тому <g/> , що ось вона спливе |
doc#11 | що типові в типових обставинах <g/> ! <g/> ) в Андруховича | нема | <g/> , і нікому вони не потрібні й не цікаві <g/> . Є сплески |
doc#11 | просте <g/> . Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що | нема | <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> . Але іноді і |
doc#11 | » <g/> . Текстуальних збігів між двома авторами | нема | <g/> . Але в настроях подивугідно багато <g/> . Поїхав |
doc#12 | нещастя <g/> , невеселий <g/> , нерозумно <g/> . Але коли цього | нема | <g/> , а не зв'язане з протиставленням або подає |
doc#12 | мови перед авторським поясненням <g/> , якщо там | нема | знака оклику або знака питання <g/> , і після |
doc#14 | танення літа в серпневі дні <g/> , в усвідомленні <g/> , що | нема | контрасту між вічністю й хвилиною <g/> , бо хвилини — |
doc#14 | ми <g/> » <g/> . Світові <g/> , а значить рухові « <g/> нема початку і | нема | кінця <g/> » — рядок <g/> , що міг би бути й Тичининим <g/> . Але |
doc#15 | найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно | нема | таких слів <g/> , якими можна позначити все складне |
doc#15 | - Ертля <g/> . У Стояновіча на називні речення | нема | й натяку <g/> . Книжка Ґебауера - Ертля подає в |
doc#15 | вжитку називних речень у нашій літературі | нема | <g/> . Це тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної |
doc#15 | світло на питання <g/> , яке нас цікавить <g/> . Тут | нема | потреби звертатися до далеких епох або |
doc#15 | ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не тотожність <g/> ) <g/> , якої | нема | між багатьма іншими синтаксичними |
doc#15 | , « <g/> Повія <g/> » <g/> ) </p><p> - маємо чимало таких <g/> , де крапок | нема | і зв'язок між реченнями вияв ленний наочно <g/> . |
doc#16 | , з якої йому ( <g/> не окремим колись речникам його <g/> ! <g/> ) | нема | виходу <g/> , не пояснюється якоюнебудь частковою |
doc#16 | ворога <g/> , а коли в них життєздатних сил уже цілком | нема | <g/> , то й ґрунту вони не знайдуть і шкоди особливої |
doc#18 | передумови до творення їх у майбутньому <g/> . Раю | нема | <g/> , але рай є — у поступі <g/> , у русі <g/> , у творчості <g/> : « <g/> В тій |
doc#18 | дитячої наївности <g/> , що бачить у житті те <g/> , чого | нема | <g/> , і надіється того <g/> , чого життя не може дати <g/> » <g/> . Для |
doc#18 | це прониклива й докладна монографія <g/> , на яку тут | нема | місця <g/> . Може кілька відрізних і бистрих |