Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 Ідеї <g/> , розвинені людьми двадцятих років <g/> , факти <g/> , ними нагромаджені й пояснені <g/> , не можна обійти і їх не пощастило знищити <g/> .
doc#40 <p> Та далеко частіше частки <g/> , хоч і стосуються до одного слова в реченні <g/> , не прикріплені до нього <g/> , а зберігають більшу чи меншу здатність відриватися від цього слова і навіть пересуватися по реченні <g/> .
doc#31 — Ю. Ш. <g/> ] з полювання <g/> , ждали поїзда на полустанку <g/> , так Григорович між іншим сказав <g/> , що " <g/> беруть літа своє <g/> , не так уже пахне життя <g/> , як пахло воно п'ять <g/> , навіть три роки назад <g/> " <g/> .
doc#81 І таких творів був не один <g/> , надто з західніх літератур <g/> , яких ми взагалі <g/> , можна сказати <g/> , не вивчали зовсім у безпорадному белькотанні Жінкина <g/> .
doc#97 Як у « <g/> Кавказі <g/> » він був з « <g/> тубільцями <g/> » <g/> , так з « <g/> тубільцями <g/> » він був і в Приараллі <g/> , 1853 року <g/> , а напевно <g/> , і перед 1853. </p><p> А тим часом « <g/> им спокойно вблизи русского форта <g/> , они под защитой <g/> » <g/> , « <g/> они перейдут к русским <g/> , которые <g/> , как до них дошли слухи <g/> , не грабят и не обижают киргизов <g/> » <g/> .
doc#66 <p> Але не абстракт сам по собі <g/> , не загальник і вже напевне <g/> , — боронь Боже <g/> , й думати — не алегорія <g/> .
doc#29 « <g/> Джимі Гіґґінз <g/> » <g/> , за Сінклером <g/> , не протистояв різко Меєрхольдові <g/> .
doc#63 <p> І нарешті - зціпити зуби <g/> , стиснути кулаки <g/> , покликати на допомогу всю силу своєї волі - і перти <g/> , перти <g/> , перти вперед <g/> , куди каже розум <g/> , наперекір усьому <g/> , не зважаючи на суперечності <g/> , - ось третій вихід <g/> , що його <g/> , безперечно <g/> , радитиме дехто з політиків <g/> , але Що він ледве чи буде плідний для літератури <g/> , - ось третій і <g/> , здається <g/> , останній можливий шлях <g/> . </p>
doc#81 Зрештою <g/> , в новій <g/> , « <g/> ущільненій <g/> » квартирі не було місця для фортепіяна <g/> , не було місця й для книжок <g/> , а ноти взагалі були ні до чого <g/> . </p>
doc#25 І це <g/> , не зважаючи на те <g/> , що він дуже добре бачив справжню природу Росії і <g/> , ніби передбачавши розвиток сучасних подій <g/> , констатував неминучість занепаду симпатій до Росії в інших слов'янських країнах <g/> , бо „всі ці співчуття будуються <g/> …
doc#40 : « <g/> Землі під собою не чує <g/> , не ходить <g/> , літає коло його <g/> , коло свого голуба <g/> » ( <g/> Пач <g/> .
doc#82 Так <g/> , отже <g/> , маємо два ми і одне МИ в ідеалі <g/> , не створене ще <g/> , не осягнене і <g/> , може <g/> , недосяжне <g/> .
doc#18 Але тисячу разів треба підкреслити <g/> : не в радості й запалі починається й триває цей рух <g/> .
doc#81 Хворих було чимало <g/> , і це були важко хворі <g/> , бо люди з µрипою не лягали в тих обставинах до лікарні <g/> .
doc#28 В цьому ( <g/> а не в ремінісценціях з історії <g/> , мітології й літератури <g/> ) основна трудність поезій Зерова <g/> , основна причина того <g/> , що він є передусім поет для поетів – більше <g/> , ніж поет для читачів <g/> . </p>
doc#74 [ <g/> 87 <g/> ] 1929 року Раднарком оголосив <g/> , що відтепер кандидатів в академіки висуватимуть « <g/> маси <g/> » <g/> , а не самі академіки <g/> .
doc#81 Я вчив писати « <g/> директор <g/> » <g/> , а не « <g/> діректор <g/> » або « <g/> деректор <g/> » <g/> , це було мало <g/> , але в цьому не було брехні <g/> .
doc#92 , ти залежиш від американців <g/> , ти в приймах <g/> , застосовуй їхні критерії <g/> , а не свої <g/> . Так я поводився в дальшому <g/> , але навіть тоді мене вважали за одного
doc#81 Прищеплювати її треба було від школи <g/> , а не від видань <g/> , а з українізацією технічних шкіл справи теж не йшли просто й легко <g/> .
doc#25 своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т. д. З цього випливає і його викладене вище ориґінальне пояснення переходу о в і в південноукраїнських говірках <g/> . </p>