Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#78 « <g/> Вкраїнську мову йому « <g/> дала <g/> » рідна його Звенигородщина <g/> , <g/> …
doc#72 Як висловився один робітник <g/> : “ <g/> Ми багато розмовляємо про вкраїнську мову <g/> , тепер вже час розмовляти українською мовою <g/> …
doc#71 За твердженнями білоруських учених <g/> , ця мова є білоруська в своїй основі <g/> , а українські науковці вважають <g/> , що вона просто продовжує внормовану мову Київської Русі viii <g/> ; проте обидва ці погляди не мають під собою підстав і виражають хіба що бажаність обстоюваного розв'язання <g/> .
doc#65 Але він не може не бачити й не відчувати <g/> , що комунікативна функція української мови зіщулюється і що їй не дають вирости в повноцінну й всеохопну мову <g/> .
doc#40 Кропивницький <g/> , Федькович <g/> , Грінченко відтворювали мову солдата <g/> , Марко Вовчок ( <g/> »Дяк« <g/> ) і Франко мову священика <g/> , Франко мову ро- бітників-нафтовиків <g/> , Ю. Яновський мову рибалок і морців взагалі ( <g/> »Майстер корабля« <g/> , « <g/> Шаланда в морі« <g/> ) тощо <g/> , тощо <g/> . </p>
doc#71 Щоб перетворити говірну мову на ще досконаліший і вірніший виплив народної душі та національної історії <g/> , ці письменники спершу мусили очистити її від “ <g/> низьких <g/> ” і вульґарних елементів <g/> , засвоєних у попередні часи xiii <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , слово іхтіозавр для українського мовця — один суцільний корінь <g/> , і тільки ті <g/> , хто знає грецьку мову <g/> , зможуть виділити тут справжній корінь ( <g/> чи певніше два — від грецького слова ichtes 'риба' і sauros 'ящірка' <g/> ) <g/> .
doc#40 Проте <g/> , взяті в масі вони характеризують все таки саме дану мову <g/> , даний народ <g/> .
doc#81 На живу мову й далі мало звертали уваги <g/> , норми й далі мові накидали <g/> .
doc#10 Після традиційної короткої загальної характеристики рукопису і його палеографічних особливостей дослідник починає “ <g/> знімати <g/> ” згадані нашарування на живу мову переписувача <g/> .
doc#92 Не можна вичерпно описати живу мову <g/> .
doc#9 журналів <g/> , на Україні не було і сліду і признаки ніяких змаганнів за мову <g/> , бо це було нікому непотрібне <g/> »6. Наскільки останнє твердження відповідає дійсності <g/> , ми вже бачили <g/> . </p>
doc#56 Після всіляких « <g/> Любіть Україну за мову її солов'їну <g/> » нам як повітря потрібна була поезія Без України <g/> , і нью- йоркчани її дали <g/> .
doc#92 Ні сіло ні впало він завів мову про стан славістики в Америці <g/> .
doc#10 Ба більше <g/> , її цікавило <g/> , чи не можна знайти таких говірок <g/> , де ще відбуваються ті явища <g/> , які ввійшли в сучасну загально-українську мову вже закінченим <g/> , нерухомим фактом <g/> .
doc#40 Він показує головне не органічний зв'язок двох речень або членів речення <g/> , не посутню їхню єдність <g/> , а пізніше приєднання одного з них до його попередника <g/> , ніби малося на увазі закінчити мову на першому складнику <g/> , але потім у свідомості виринув і був доданий другий <g/> , напр <g/> .
doc#72 У цій ділянці підросійська Україна не виробила власної лексики <g/> , і Коцюбинський збагатив мову своїх творів <g/> , а тим самим потенційно і взагалі українську літературну мову <g/> , чималою кількістю міждіялектних запозичень <g/> .
doc#9 Отже <g/> , вони збагачують мову <g/> , не розбиваючи її на групи <g/> , що пов'язані з різними жанрами <g/> .
doc#40 Тим часом часто буває цінніше не витворити щось скоро- минуще нове і власне <g/> , а вдало і глибоко <g/> , по-своєму використати те <g/> , що в мові вже є <g/> , таким чином унутрішньо ( <g/> семантично <g/> ) збагачуючи мову <g/> . </p>
doc#45 Наведу лише короткий уступ зі своєї праці <g/> : " <g/> Психологічна мотивація обох екстремально протилежних поглядів та сама — бажання зберегти мову <g/> .