Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Особливо багато таких зворотів у нас є з латинської мови ( <g/> persona grata <g/> , volens nolens <g/> ) <g/> , але чимало і з різних сучасних європейських мов <g/> , напр <g/> .
doc#72 В період українізації досить поважне число іміґрантів з Галичини <g/> , що потрапили на схід в революційні 1917-20 роки чи навіть пізніше <g/> , брали активну участь у викладанні української мови ( <g/> SHEVELOV 1966 <g/> , 117 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Опріч використання слів з діялектної чи розмовної мови <g/> , вдавалися і до словотвору — найчастіше з допомогою наростків — на основі вживаних морфем <g/> , наприклад <g/> : двиг-ун <g/> , руш-ій <g/> , ви-мик-ач і т. д. Декотрі з таких слів <g/> , як от двигун і вимикач <g/> , ввійшли до розмовної мови ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 і далі <g/> ) <g/> , але більшість лишилася на сторінках термінологічних словників <g/> .
doc#51 Це був фактично словник середнього періоду історії української мови ( <g/> XІV-XVІІІ ст <g/> .
doc#40 Керування прикметником і прислівником ми розглянемо <g/> , знайомлячися з властивостями цих частин мови ( <g/> §§ 40 <g/> , 66 <g/> ) <g/> , а тут схарактеризуємо головні випадки перших двох типів <g/> . </p>
doc#81 За весь час існування « <g/> Березоля <g/> » там була тільки одна п'єса <g/> , перекладена з російської мови ( <g/> « <g/> Бронепоїзд <g/> » Вс <g/> .
doc#78 Майже релігійна шана Кулішева до української мови ( <g/> « <g/> Украина и украинский язык сделались теперь моею истинною святынею <g/> » 35 <g/> ) мала логічним наслідком вимогливість до мови літературних творів <g/> , що виходили з-під пера кирило-методіївців <g/> . </p>
doc#9 ci Майже релігійна шана Кулішева до української мови ( <g/> « <g/> Украйна и украинский язык сделались теперь моею истинною святынею <g/> » <g/> ) cii мала логічним наслідком вимогливість до мови літературних творів <g/> , що виходили з-під пера кирило-методіївців <g/> . </p>
doc#92 Хто не орієнтувався в проблематиці праслов'янської мови ( <g/> а таких була більшість <g/> ) <g/> , не міг не сприйняти тону рецензій <g/> . </p>
doc#45 Тому втрата будь-якої мови ( <g/> а тим самим і її носія — народности <g/> ) є непоправна шкода для всього людства <g/> . </p>
doc#25 Але поза тим побудова Михальчука далеко більше відповідає фактам <g/> , ніж зовсім фантастичні спроби Шахматова вивести головні особливості білоруської мови ( <g/> акання <g/> ) зі сходу або спроби Лер-Сплавінського й Н.Трубецкого довести первісну єдність українських <g/> , білоруських і південноросійських говірок у протилежність північноросійським <g/> .
doc#71 , – це варійований <g/> , анітрохи не впорядкований <g/> , ба навіть геть безладний ужиток церковнослов'янської мови ( <g/> в тому вигляді <g/> , як її відновили тогочасні вчені <g/> ) та ще однієї писемної мови <g/> , наближеної до говірної й насиченої полонізмами <g/> .
doc#72 Навіть курси з сучасної та старої української мови ( <g/> викладав Й. Янув <g/> ) читалися по-польськи <g/> .
doc#9 Письменник переймає їх майже механічно <g/> , не звертаючи уваги на те <g/> , яке значення вже установилось за ними в українській мові ( <g/> піднімати <g/> , печатати <g/> ) або чи не суперечать вони вимогам хоч би фонетико-морфологічної стрункости української мови ( <g/> гражданин <g/> , роздражіння <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Консервативні нормалізатори мови ( <g/> далеко не типовий випадок у сучасній Україні <g/> !
doc#71 Дослідники славістичної проблематики поки що видали хіба що описові праці <g/> , де фіксуються особливі варіанти писемної мови ( <g/> Дем'янчук <g/> , Станґ <g/> , Курашкевич та ін <g/> .
doc#40 Є <g/> , звичайно <g/> , випадки <g/> , коли полісемія слова буває некорисна і навіть просто шкідлива <g/> , випадки <g/> , коли потрібна абсолютна однозначність мови ( <g/> дипломатична мова <g/> , судова <g/> , наукова <g/> ) <g/> , але там є свої засоби знешкодити полісемію <g/> , про які дещо скажемо далі <g/> , говорячи про наукову термінологію <g/> . </p>
doc#72 381 <g/> ) <g/> ; не дозволяється приймати на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто хоче вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови ( <g/> Дурденевский 149 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Мене муляло те <g/> , що я зовсім не знав старогрецької мови ( <g/> латину я « <g/> знав <g/> » в обсязі першого року гімназії <g/> ) <g/> .
doc#72 Дуже впливова в Галичині Греко-Католицька Церква в богослужбі дотримувалася українського варіянту традиційної церковнослов'янської мови <g/> , а в проповідях і стосунках з парафіями української мови ( <g/> львівського койне чи говірок <g/> ) <g/> .