Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Важить і те <g/> , що в сучасній українській мові службові слова ( <g/> до яких певною мірою належать і дієслівні зв'язки <g/> ) виступають посередниками в зв'язку повнозначних слів тільки при керуванні <g/> , мова не знає троєслівного узгодження <g/> .
doc#81 Цього разу мене нікуди не кликано <g/> , мова йшла про проблеми внутрішньо-укіжівські <g/> .
doc#44 , між ці бастіони страхітливої ерудиції втиснуто кілька сторінок про мову й народність ( <g/> 92-97. Далі М/Н. <g/> ) <g/> , Про те <g/> , чому Потебня вибрав такий " <g/> конспіративний <g/> " спосіб <g/> , щоб висловити свої міркування про М/Н <g/> , мова пізніше <g/> .
doc#71 наша українська літературна мова <g/> , мова руська <g/> , стала помалу навіть офіційною мовою Литовсько-руської держави <g/> …
doc#40 Сюди належать <g/> : баня <g/> , башта <g/> , береза <g/> , біржа <g/> , блюза <g/> , бомба <g/> , брама <g/> , буря <g/> , вежа <g/> , верша <g/> , вільха <g/> , вія <g/> , вовна <g/> , воля <g/> , ворона <g/> , гиря <g/> , грива <g/> , джура <g/> , диня <g/> , доля <g/> , дорога <g/> , дука <g/> , дуля <g/> , дума <g/> , жаба <g/> , жила <g/> , зброя <g/> , іскра <g/> , каша <g/> , кобза <g/> , колода <g/> , корова <g/> , корона <g/> , крихта <g/> , куля <g/> , купа <g/> , лапа <g/> , липа <g/> , міра <g/> , мова <g/> , муха <g/> , нива <g/> , няня <g/> , пара <g/> , плахта <g/> , примха <g/> , рада <g/> , риба <g/> , риса <g/> , ріпа <g/> , рожа <g/> , свиха <g/> , сила <g/> , скиба <g/> , слава <g/> , смуга <g/> , сорока <g/> , спина <g/> , справа <g/> , сторожа <g/> , страта <g/> , стріха <g/> , хмара <g/> , хура <g/> , шкапа <g/> , шкіра <g/> , щука <g/> …
doc#72 <p> З обережністю вченого <g/> , що воліє не мати діла з ідеологічними гаслами <g/> , Василь Сімович ( <g/> 1934в <g/> , 35 <g/> ; передрук <g/> : Сімович 1984 <g/> ) писав <g/> : </p><p> Коли брати на увагу суцільність ознак <g/> , що творять націю <g/> , мова буде одна з найважливіших прикмет самостійности народу <g/> .
doc#40 <p> МІСЦЕВИЙ І ІСТОРИЧНИЙ КОЛЬОРИТ </p><p> У той час <g/> , як літературна мова єдина для всієї нації <g/> , мова людей <g/> , що не володіють літературною мовою <g/> , різниться територіяльно <g/> .
doc#72 Багато видань виявилися короткотривалими <g/> , а то й одноразовими <g/> ; редаґування багатьох було невправне <g/> , мова ненормалізована <g/> ; переважна кількість органів була розрахована на неосвіченого читача ( <g/> хоч декотрі трималися на доброму професійному рівні <g/> , наприклад <g/> , “ <g/> Нова рада <g/> ” <g/> , яку редаґував А. Ніковський <g/> , “ <g/> Робітнича газета <g/> ” <g/> , редаґована В. Винниченком <g/> , “ <g/> Наше минуле <g/> ” з Павлом Зайцевим на чолі і низка інших <g/> ) <g/> ; про наклади видань відомостей мало або й зовсім немає <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що цей зв'язок надто широкий і неокреслений <g/> , мова залюбки заступає родовий відмінок стосунку на конструкції з прийменниками <g/> .
doc#81 Усі офіцери дивізії були німці <g/> , мова команди була німецька <g/> , нагляд був пильний <g/> .
doc#72 В житті <g/> , одначе <g/> , мова рідко виходила поза сферу діяльности гуманітарної інтеліґенції і тільки як виняток пробивалася в верстви промисловців <g/> , комерсантів <g/> , технічної інтеліґенції та промислових робітників <g/> .
doc#9 <p> Отже <g/> , мова Котляревського при своїй виразній полтавській основі ввібрала в себе з літературної традиції чимало чернігівських елементів <g/> .
doc#78 <p> Отже <g/> , мова Котляревського при своїй виразній полтавській основі ввібрала в себе з літературної традиції чимало чернігівських елементів <g/> .
doc#72 Мовиться тут не про політичну програму і не про знання історичних фактів доби ( <g/> які послідовно випікали з народної пам'яті спотворенням <g/> , а <g/> , головне <g/> , замовчуванням <g/> ) <g/> , а про фактичний слід <g/> , що ті роки зоставили на мові <g/> : поперше <g/> , поширилися функції мови <g/> , вона захопила ділянки <g/> , в які її давніше не допускали ( <g/> передусім державної адміністрації й освіти <g/> ) <g/> ; подруге <g/> , мова збагатилася на нові лексичні <g/> , а почасти й синтаксичні засоби <g/> .
doc#9 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в " <g/> німецькому <g/> " убранню <g/> .
doc#72 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в “ <g/> німецькому <g/> ” убранню <g/> .
doc#40 Щоб цього не припустити <g/> , мова вдається в таких випадках до т. зв <g/> .
doc#85 Як і всякий автономний прояв життя <g/> , мистецтво має свої внутрішні закономірності <g/> , як свої внутрішні закономірності має філософія <g/> , психологія <g/> , фізика <g/> , техніка <g/> , економіка <g/> , суспільні ідеології <g/> , розвиток промисловосте <g/> , мова <g/> , астрономія тощо <g/> .
doc#9 Ідеалом такої мови була <g/> , як ми це бачили з висловлювань Люби в « <g/> Товаришках <g/> » Олени Пчілки <g/> , мова галицької інтелігенції <g/> .
doc#72 <p> Світова історія знає випадки <g/> , коли в процесі індустріялізації <g/> , під натиском села <g/> , мова міста мінялася <g/> .