Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 літератури <g/> ) 1960. </p><p> Михальчук К. Деякі уваги щодо редагування українського словника <g/> .
doc#72 літератури <g/> ) 1960. </p><p> Михальчук К. Деякі уваги щодо редагування українського словника <g/> .
doc#89 А що б закликати кожного члена Спілки перекласти один розділ « <g/> Трьох мушкетерів <g/> » ( <g/> у вузькому й поширеному сенсі <g/> ) <g/> , скоренько видати цей колективний переклад і заробити гроші ( <g/> а з тих грошей видати й дещо з « <g/> високої <g/> » літератури <g/> ) <g/> ?
doc#81 Там виділялося двоє професорських дітей <g/> , Андрій Білецький <g/> , син Олександра <g/> , і Роман Самарін <g/> , син професора ( <g/> російської літератури <g/> ) Михайла Самаріна <g/> , який у нас <g/> , одначе <g/> , не викладав <g/> .
doc#28 В цьому ( <g/> а не в ремінісценціях з історії <g/> , мітології й літератури <g/> ) основна трудність поезій Зерова <g/> , основна причина того <g/> , що він є передусім поет для поетів – більше <g/> , ніж поет для читачів <g/> . </p>
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#37 Матеріали до історії української еміграційної літератури <g/> ) </p><p> Спробу подати коротку історію МУРу ( <g/> 1945—1948 <g/> ) я зробив був 1953 року <g/> .
doc#63 <p> І нарешті - зціпити зуби <g/> , стиснути кулаки <g/> , покликати на допомогу всю силу своєї волі - і перти <g/> , перти <g/> , перти вперед <g/> , куди каже розум <g/> , наперекір усьому <g/> , не зважаючи на суперечності <g/> , - ось третій вихід <g/> , що його <g/> , безперечно <g/> , радитиме дехто з політиків <g/> , але Що він ледве чи буде плідний для літератури <g/> , - ось третій і <g/> , здається <g/> , останній можливий шлях <g/> . </p>
doc#80 Навіть для людей <g/> , причетних до літератури <g/> , « <g/> неоклясиків <g/> » було п'ятеро і течія була виключно поетична <g/> .
doc#81 <p> З оборон дисертацій я був присутній на одній <g/> , з української літератури <g/> , а автором її був ближче мені невідомий Шатун <g/> .
doc#44 Це заслуга української літератури <g/> , а від нього залежало тільки те <g/> , що він тримав руку на живчику тієї літератури <g/> .
doc#89 Один критик закидає мені <g/> , що я « <g/> вбив <g/> » В. Скотта и А. Дюма <g/> , і в зв'язку з цим передчуває <g/> , що я « <g/> повалю усі інші величі світової літератури <g/> , а замість них видвигну скрізь герми <g/> , вівтарі і ( <g/> ?
doc#31 <p> Важливою новиною є те <g/> , що тепер Хвильовий визнає <g/> , що від поставлених ним питань залежить не тільки характер літератури <g/> , а й « <g/> ідеологічно клясовий зміст культурної революції <g/> , що починається на Україні <g/> » <g/> .
doc#62 Лівицька-Холодна заслуговує на такий портрет <g/> , на таку реконструкцію не тільки тим <g/> , що вона сама - одна з провідних постатей української <g/> , твореної поза Україною <g/> , літератури <g/> , а й тим <g/> , що риси її особи <g/> , її життєпису невигладно вкарбовані в листи <g/> , до неї писані <g/> . </p>
doc#22 Це вина не літератури <g/> , а нашого суспільства <g/> , що цього не знають <g/> . </p>
doc#38 По-перше <g/> , воно стосується до всієї історії української літератури <g/> , а не лише до шевченкознавства <g/> .
doc#59 Це боротьба за провідну суспільну ролю літератури <g/> , а не за її самоізоляцію й нидіння <g/> . </p>
doc#71 Призначенням цієї переробленої старослов'янської мови було витіснення народної мови з літератури <g/> , а не мирне співіснування з нею в межах різних літературних жанрів <g/> . </p>
doc#31 Твердження про те <g/> , що не масовість і не організації вирішать долю літератури <g/> , а поява видатних творів і що добір нових талантів з молоді — функція журналів та їхніх редакцій <g/> , належать до самозрозумілих <g/> .
doc#38 <p> АЛЕ І ОСЯГИ </p><p> Книга Луцького — не історія літератури <g/> , а риштовання для неї <g/> .