Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#9 Річ у тому <g/> , що <g/> , як ми говорили <g/> , розглядаючи лексичні галицькі впливи <g/> , крім прямого впливу на мову <g/> , впливу позитивного <g/> , може бути ще вплив зворотногальмуючий <g/> , вплив негативний <g/> .
doc#9 У фонетиці <g/> , крім уже згаданого спорадичного у <g/> , u з о <g/> , відзначу <g/> : </p><p> а. о зберігається в закритих складах не під наголосом <g/> : гонець ( <g/> 32 <g/> ) <g/> , лоскот ( <g/> 43 <g/> ) <g/> , мановцем ( <g/> 44 <g/> ) <g/> , хутор ( <g/> 63 <g/> ) та ін <g/> .
doc#12 <p> 2. М'якість л відповідно до вимови позначається на письмі завжди <g/> , крім груп лч <g/> , лц <g/> , що походять з групи лк <g/> , напр <g/> .
doc#12 Зокрема апостроф пишемо після губних б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м завжди <g/> , крім тих слів <g/> , де перед губними стоїть постійний ( <g/> не з прироста <g/> ) пркя'т <g/> , осний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> є <g/> ) Заперечна частка не з дієсловами пишеться нарізно <g/> , крім тих дієслів <g/> , які без неї не вживаються або яким вона надає іншого значення ( <g/> а не просто заперечує <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> з <g/> ) Заперечна частка не пишеться вкупі з іменниками <g/> , прикметниками й прислівниками ( <g/> крім згаданих у т.ж <g/> ) <g/> , коли в наслідок додання частки не створюється нове поняття <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Розділки вживаємо <g/> , крім зазначених у Б випадків <g/> . </p>
doc#12 : біном <g/> , візія <g/> , гімн <g/> , ґід <g/> , кіно <g/> , публічний <g/> , міміка <g/> , епічний <g/> , філософія <g/> , архів <g/> ; </p><p> г <g/> ) у власних назвах <g/> , крім поданих у т. 3 <g/> ; напр <g/> .
doc#12 мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , взагалі беручи <g/> , між іншим <g/> , нівроку тощо <g/> , коли ці слова виступають як вставні <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 14. Перед і після іменників з залежними словами <g/> , впроваджених у речення словами <g/> : крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , за винятком <g/> , особливо <g/> , переважио <g/> , зокрема і то тощо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 9. Прикметники ( <g/> крім присвійних <g/> ) <g/> , утворені від власних назв <g/> , напр <g/> .
doc#13 <p> Чи цей Бог може кудись привести <g/> , крім — до страшних трупів Чорних Долин <g/> ?
doc#14 Я пошлюся ще на « <g/> Вигребую з-під попелу <g/> » <g/> , що починається в поетовій душі ( <g/> який мистець у нас намалює її декорацію <g/> , крім хіба Гніздовського <g/> ?
doc#14 А зрештою для Лесича <g/> , крім географічної України <g/> , що лежить на глобусовім дні <g/> , є ще інша <g/> , що зорею лине понад нами <g/> .
doc#15 Особливо впливовими були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки афективні Вогонь <g/> !
doc#15 Таким чином <g/> , при дуже ускладненій термінології <g/> , погляди Клеменсєвіча мало відрізняються від поглядів Лося <g/> , крім того <g/> , правда <g/> , Клеменсєвіч слушно показує <g/> , що те <g/> , що він об'єднує під назвою " <g/> сповіщень <g/> " <g/> , не обов'язково має емоціональний або афективний характер <g/> , а речення не обов'язково позбавлене цього характеру <g/> , отже <g/> , емоція може впливати не синтаксичну структуру висловлення і змінювати її <g/> , але цей вплив зовсім не обов'язковий <g/> . </p>
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#15 Перетворення на називне речення постпозитивного називного відмінка зв'язане з більшими трудностями <g/> , бо для цього потрібна ще й втрата предикативности <g/> , а предикативність ця забезпечується в подібних прикладах <g/> , крім усього іншого <g/> , досить виразною інтонацією <g/> . </p>
doc#15 <p> Повною мірою стосується сюди твердження Потебні про те <g/> , що " <g/> простейшее предложение наших языков заключает уже в себе грам- матическую форму <g/> ; оно появляется в языке вместе с нею <g/> " <g/> , і його блискуча аналіза зовнішньо схожого речення ( <g/> називний відмінок <g/> ) в першоутворюваній дитячій мові - мама <g/> , в якому Потебня вбачає - і мабуть <g/> , слушно - тільки предикативні елементи <g/> , що зв'язані крім усього іншого з тим <g/> , що на цих перших щаблях розвитку дитячої мови називний відмінок ще не є відмінок <g/> , двоелементне структурою викладу речення ще не існує <g/> , отже нема граматичної форми взагалі і такої <g/> , що асоціювалася б з значенням підмета зокрема <g/> . </p>