Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 , </p><p> ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) </p><p> коли панують « <g/> хижі заклики пожеж <g/> » – « <g/> безнадійний рев гармати <g/> » ( <g/> « <g/> Не хижі заклики <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#12 IV Б 4. </p><p> 5. Не пишемо ь після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , н <g/> : </p><p> а <g/> ) коли наступна приголосна вимовляється м'яко <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. При творенні слів наростками -ськ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ств ( <g/> о <g/> ) відбуваються такі зміни <g/> : </p><p> а <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на х <g/> , ш <g/> , с <g/> , то ці літери пропускаються <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У складних словах може бути сполучний звук о <g/> , е <g/> , є або и. </p><p> 2. Сполучний звук о буває <g/> : </p><p> а <g/> ) коли перша частина слова прикметникова <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на г <g/> , ґ <g/> , ж <g/> , з <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо з <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) коли перша основа іменникова і кінчається на шелесний звук або на інший твердий приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли чергування спричиняє зміну значення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли основа вивідного слова кінчається на к <g/> , ч <g/> , ц <g/> , то замість цих літер і наступного с пишемо ц <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) коли перша основа — числівник один або два <g/> , напр <g/> .
doc#40 , коли вона хоче відтворити враження від падіння <g/> , вона вигукує геп <g/> !
doc#62 А тим часом над нашим сприйманням саме даного кохання <g/> , року Божого 1924-го <g/> , не може не тяжіти знання того <g/> , якою мірою Маланюк був людиною і поетом пози - коли він гримів мало не ветхозавітними ієреміядами проти сучасників у своєму " <g/> Посланії <g/> " <g/> , з гіперболізованими пантелеймоно-кулішівськими інтонаціями викликав спроституйованих <g/> , мовляв <g/> , предків і саму батьківщину - " <g/> повію ханів і царів <g/> " <g/> , " <g/> втіху ката і матір яничар <g/> " <g/> , коли він проголошував себе - не помічаючи елементів комізму у вибраній позі - " <g/> напруженим <g/> , незломно-гордим імператором Залізних строф <g/> " [ <g/> * <g/> ] <g/> , - а в житті ж він більше скидався ( <g/> моє враження з особистих контактів із ним <g/> , правда <g/> , в пізніші часи <g/> , коли йому вже було під п'ятдесят <g/> , на плюшевого ведмедика <g/> ) <g/> .
doc#36 Має рацію Дмітрієв ( <g/> с. 28 <g/> ) <g/> , коли пише <g/> : « <g/> Ґе не був ні портретистом <g/> , ні пейзажистом <g/> ; малюючи портрети й пейзажі <g/> , він тільки призбирував матеріял <g/> » <g/> .
doc#72 <p> 6. Доба українізації ( <g/> 1925-1932 <g/> ) </p><p> Якщо брати за основу офіційні документи <g/> , декрети й резолюції <g/> , то зародки українізації можна простежити від 1923 р. <g/> , як дехто й робить <g/> , чи навіть від 1920. Однак <g/> , як низка практичних заходів <g/> , запроваджуваних послідовно й наполегливо <g/> , ця політика простежується щойно з 1925 р. Має рацію Попов ( <g/> 282 <g/> ) <g/> , коли говорить <g/> : “ <g/> Широка робота партії в галузі українізації розгорнулася <g/> …
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#31 » – « <g/> Одвертий лист до Володимира Коряка <g/> » <g/> ) <g/> , коли вигадуються спеціяльні образи-маски як співрозмовці ( <g/> Товарищ Европенко-Европацький – у « <g/> Остап Вишня в " <g/> світлі <g/> " " <g/> лівої <g/> " балабайки <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#40 , чистка в значенні політичної перевірки тощо <g/> ) <g/> , загалом наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> , коли він в'яжеться безпосередньо з коренем <g/> , рідко означає процеси ( <g/> напр <g/> .
doc#72 Майже кожна літературна мова в період становлення ( <g/> відродження <g/> ) <g/> , коли швидко поширюються сфери й обсяг її вжитку <g/> , вдається до такого засобу <g/> .
doc#40 , круглуватий <g/> , підстаркуватий <g/> ; -ав ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -яв ( <g/> ий <g/> ) з наголосом на наростку <g/> , іноді з побічним відтінком пестливости <g/> , особливо відчутним у наростку -яв ( <g/> ий <g/> ) <g/> , коли він виступає при тих же основах <g/> , при яких уживається і -ав ( <g/> ий <g/> ) напр <g/> .
doc#9 Завдання ледве чи можливе в найближчий час ( <g/> тепер воно зовсім неможливе <g/> ) <g/> , коли зважити на сучасний стан української лексикографії взагалі <g/> , а лексичної географії зокрема <g/> .
doc#72 Виняток становить короткий час російської окупації Галичини за Першої світової війни ( <g/> від осени 1914 до весни 1915 р. <g/> ) та першої окупації Буковини ( <g/> вересень 1914 р. — червень 1915 р. <g/> ) <g/> , коли всі українські політичні й культурні організації розгромлено <g/> , численних представників інтеліґенції переслідувано й депортовано <g/> , а українську мову в громадському житті фактично заборонено <g/> .