Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Адже воно йому цілком не властиве <g/> .
doc#9 У дужках подаємо <g/> , коли вони заслуговують на інтерес <g/> , ті варіянти <g/> , які І. Нечуй-Левицький пропонує <g/> , щоб заступити ними немилі йому галицизми <g/> : відчувати <g/> , пристрасті ( <g/> прилюбність <g/> ) <g/> , доробок ( <g/> добуток <g/> ) <g/> , штучний ( <g/> робляний <g/> ) <g/> , відокремленийxxxii <g/> , рух ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , ріжний <g/> , явище ( <g/> з'явище <g/> ) <g/> , сумніватися ( <g/> вагатися <g/> ) <g/> , короткозорий ( <g/> низькоокий <g/> ) <g/> , відносини ( <g/> стосунки <g/> ) <g/> , зокрема <g/> , попит ( <g/> запит <g/> ) <g/> , підприємство ( <g/> запо- падність <g/> ) <g/> , рахувати ( <g/> лічити <g/> ) ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , чекати ( <g/> ждати <g/> ) <g/> , річниця ( <g/> роковини <g/> ) ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , поневолення ( <g/> заневоління <g/> ) <g/> , страдник ( <g/> страж- деник <g/> ) <g/> , тривати <g/> , устрій ( <g/> уклад <g/> ) (
doc#9 сходить с ума <g/> ) <g/> , приказувати ( <g/> « <g/> Робив все <g/> , що йому приказувала жінка <g/> » — С. 339 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 « <g/> Вкраїнську мову йому " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> …
doc#10 праця <g/> , 152 <g/> ) ця “ <g/> схема Ганцова чисто проблематична <g/> ” <g/> , але він же спостеріг і те <g/> , що ця штучна схема “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з історичної діалектології як “ <g/> блестящее применение исторических принципов <g/> ” ( <g/> 155 <g/> ) <g/> .
doc#14 <p> І навіть більше <g/> : ніхто не може повести його за собою і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась бездоріжжям <g/> .
doc#14 <p> Я кінчу малим застереженням <g/> : розуміється <g/> , поезія Лесича не перекреслює всіх тих поетів <g/> , що я протиставив йому <g/> .
doc#15 Минуле позначається і в мові на сучасному <g/> , і сучасне розвивається не тільки над минулим і всупереч йому <g/> , а і з нього <g/> .
doc#15 Час було йому додому <g/> .
doc#16 Цікаво подивитися <g/> , що саме закидає Д. Донцов своїм противникам і що йому закидають його противники <g/> .
doc#16 Чи не переконався читач <g/> , що Донцов закидає своїм противникам те саме й майже тими ж словами <g/> , що вони йому <g/> ?
doc#16 В протилежність теорії ( <g/> провідна роля партії <g/> ) й практиці московського большевизму і теорії Донцова ми твердимо <g/> , що українська національна традиція завжди висувала ідеал диференційованого <g/> , але гармонійного і цілісного суспільства <g/> , ідеал єдности розчленованої нації <g/> , ідеал « <g/> еліти <g/> » ( <g/> якщо вже вживати цього несмачного і претенсійного терміну <g/> ) <g/> , що виростає з народу і <g/> , хоч стоїть над ним <g/> , але близька йому <g/> .
doc#16 призначено йому місце <g/> » і робити « <g/> те <g/> , в чім лежало його завдання <g/> » ( <g/> Дух нашої давнини <g/> .
doc#17 Кулішеві як політикові робітництво могло імпонувати чи ні <g/> ; як авторові « <g/> Народнього Малахія <g/> » воно йому нічого не могло дати <g/> .
doc#18 <p> Азазель красномовніший і переконливіший від Аві- рона <g/> , і пазурі його докорів роздирають до кісток м'ясо душі Мойсеевої <g/> , але в сугі речі це ж аргументи Авіро- па <g/> : не поривай народ до далекої мети <g/> , не жадай від нього жертв за жертвами <g/> , дай йому жити в спокої і брати з життя стільки <g/> , скільки воно дає для задоволення <g/> .
doc#18 Тут є автобіографічний <g/> , особистий аспект інших творів з тетралогії ( <g/> йому присвячена стаття Л. Білецького про образ Мойсея в творчості Франка <g/> ) <g/> , є тут громадянсько-політичний аспект <g/> , такий виразний в « <g/> Отвертому листі <g/> » <g/> , але понад усім і в підоснові всього знаходимо тут філософію і історіософію <g/> . </p>
doc#19 Хронологічно це <g/> , здається <g/> , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , своєрідний заповіт поетів <g/> .
doc#19 Козацькі війни <g/> , бунти <g/> , повстання здаються йому історичною помилкою <g/> , марною витратою народніх сил <g/> .
doc#19 Можна думати <g/> , що йому завжди хотілося бути активним <g/> , ба навіть злободенним <g/> .
doc#19 Поет змальовує недосяжність цього ідеалу в сучасних йому умовах <g/> .