Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 за- набрав заперечного значення <g/> ? Адже воно йому цілком не властиве <g/> . Ця логічна суперечність
doc#9 пропонує <g/> , щоб заступити ними немилі йому галицизми <g/> : відчувати <g/> , пристрасті (
doc#9 . сходить с ума <g/> ) <g/> , приказувати ( <g/> « <g/> Робив все <g/> , що йому приказувала жінка <g/> » — С. 339 <g/> ; рос <g/> . приказывать <g/> )
doc#9 основі говірок <g/> »xcvi <g/> . « <g/> Вкраїнську мову йому " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> … коли ще
doc#10 “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з
doc#14 його за собою і ніхто не спроможний указати йому дороги <g/> , хоч би декому його путь і здавалась
doc#14 перекреслює всіх тих поетів <g/> , що я протиставив йому <g/> . Вона тільки приносить у нашу поезію нову
doc#15 розвивається не тільки над минулим і всупереч йому <g/> , а і з нього <g/> . Схарактеризований тут підхід - не
doc#15 села <g/> . ( <g/> П. Панч <g/> ) </p><p> Піднявся він із землі <g/> . Час було йому додому <g/> . ( <g/> 0. Кобилянська <g/> ) </p><p> Ноги її відмовляли
doc#16 що саме закидає Д. Донцов своїм противникам і що йому закидають його противники <g/> . В дальших цитатах
doc#16 те саме й майже тими ж словами <g/> , що вони йому <g/> ? Ледве чи здогадався читач <g/> , що в перших трьох
doc#16 з народу і <g/> , хоч стоїть над ним <g/> , але близька йому <g/> . Саме такі ідеали оспівував Шевченко <g/> , і
doc#16 скот <g/> » мусить іти « <g/> туди <g/> , де <g/> … призначено йому місце <g/> » і робити « <g/> те <g/> , в чім лежало його завдання <g/> »
doc#17 чи ні <g/> ; як авторові « <g/> Народнього Малахія <g/> » воно йому нічого не могло дати <g/> . І коли вже ми навчимося
doc#18 мети <g/> , не жадай від нього жертв за жертвами <g/> , дай йому жити в спокої і брати з життя стільки <g/> , скільки
doc#18 , особистий аспект інших творів з тетралогії ( <g/> йому присвячена стаття Л. Білецького про образ
doc#19 , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , своєрідний заповіт
doc#19 . Козацькі війни <g/> , бунти <g/> , повстання здаються йому історичною помилкою <g/> , марною витратою
doc#19 заповіті <g/> . Можна думати <g/> , що йому завжди хотілося бути активним <g/> , ба навіть
doc#19 недосяжність цього ідеалу в сучасних йому умовах <g/> . Одні його герої хочуть знайти таке