Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Але важили нюанси <g/> , і <g/> , як тільки Віра Павлівна відчувала себе скривдженою <g/> , вона вдавалася до плачу <g/> , а це виводило й Булаховського з рівноваги <g/> , і він виявляв своє ставлення ще виразніше <g/> , і так воно йшло крешчендо <g/> , поки вона не вибігала з кімнати <g/> , що звалася кабінетом мовознавства <g/> , зі сльозами на очах <g/> . </p>
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#81 Як студент він був один з перших <g/> , зі мною він зберігав сердечні відносини <g/> , часом заходив на розмову до мене додому <g/> , але він тоді вже друкувався <g/> , він був або ставав дорослим <g/> , і такої чарівної безпосередности <g/> , як перед тим <g/> , він уже не мав <g/> .
doc#46 І викликали в нього підозру « <g/> совєтчики <g/> » в МУРі <g/> , хоч із кожним з нас зокрема він аж ніяк не ворогував — із Баркою <g/> , з Костецьким <g/> , з Петровим <g/> , зі мною <g/> .
doc#47 Можна думати <g/> , що до « <g/> Туги <g/> » приділено ті рослини <g/> , що асоціювалися <g/> , прямо чи посередньо <g/> , зі спогадами дитинства <g/> , тоді як « <g/> Ягілці <g/> » припали ті <g/> , що в'язалися із змінами пір року <g/> .
doc#15 Пошлюся <g/> , приміром <g/> , зі шкільних книжок щодо сербської мови на підручник Л. Стояновіча <g/> , щодо чеської - на дуже ґрунтовну « <g/> Skladbu <g/> » Ґебауера - Ертля <g/> .
doc#31 <p> Основний мотив збірки — потреба будувати українську літературу й культуру на інтеліґенції <g/> , не на тих неосвічених і півосвічених селянах і робітниках <g/> , що ринули були до міста після закінчення громадянської війни і хапалися за письменницьке перо без хисту й без підготови <g/> , зі шкодою для інших фахів <g/> .
doc#81 Про минуле я дізнався тридцять років пізніше <g/> , зі спогадів Семененка <g/> .
doc#90 , де Гончар показує контраст між звичайними вояками <g/> , брудними <g/> , обдертими <g/> , роззутими <g/> , зі зброєю найрізноманітніших Гатунків <g/> , мовляв <g/> , трофейною <g/> , — і генералом <g/> : « <g/> Хома з
doc#81 ) не був прихильником радянської системи <g/> , зі Львова я повернувся іншим <g/> , ніж туди поїхав <g/> .
doc#81 Похилий <g/> , темнобрунатного облізлого кольору занедбаний одноповерховий <g/> , з темнуватими кімнатами й низькими стелями <g/> , зі старомодними печами будинок <g/> , де працювали « <g/> капіталісти <g/> » — мій кравець і Гопп по один бік вулиці <g/> , і проти нього <g/> , як на Харків <g/> , велетень <g/> , будинок « <g/> Саламандра <g/> » <g/> , сірого каменя зі статуями <g/> , великовіконний <g/> , висококімнатий <g/> , з центральним опаленням <g/> , що містив тоді в собі різні « <g/> трести <g/> » <g/> , бюрократичні центри державного керування індустрією ( <g/> але збудований в останні роки перед революцією ще приватною <g/> , але вже на шляху до монопольности капіталістичною системою <g/> ) <g/> .
doc#81 Саме тому він так сердечно <g/> , як справді — не за кліше — братів <g/> , зустрічав східняків <g/> , зі мною включно <g/> .
doc#102 У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає ренегатство Ю. В. Шевельова <g/> , зі статті складно зрозуміти <g/> , оскільки жадних поважних доказів автор не наводить <g/> .
doc#84 Ми бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі способу боротьби з провінційністю воно хоч-не-хоч стало перетворюватися на осередок провінційности <g/> , що існувала перед ним <g/> .
doc#40 жир <g/> , зад <g/> , знак <g/> , кат <g/> , квас <g/> , кий <g/> , князь <g/> , край <g/> , кум <g/> , лан <g/> , лев <g/> , лід <g/> , ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі друга група поширеніша <g/> ) <g/> , чин <g/> , чорт <g/> , шар <g/> , шлях <g/> , шовк <g/> , шпиг <g/> , штих <g/> , яр <g/> …
doc#24 в швидкому русі мотив часу і домінування в ньому кожночасного сьогодні ( <g/> « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » <g/> ) <g/> ; тема радости життя <g/> , вічної молодости з « <g/> Mystère profane <g/> » <g/> ; тема потужности людського колективу з « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> ; тема людської іраціональности і тема дитинства з « <g/> Пантоміми <g/> » <g/> ; тема молоді і тема жінки — з « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ; тема володіння технікою <g/> , тема снаги і вміння господаря землі з « <g/> Атлетики <g/> » — все це з'являється тепер єдиним хором <g/> , щоб <g/> , закінчившися мотивом « <g/> кольору нестримних палахтінь <g/> » зі « <g/> Слова перед завісою <g/> » <g/> , тим самим замкнути коло <g/> .
doc#4 Ми тут маємо справу не з її архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як вона воліла ту збірку <g/> , те своє поетичне обличчя <g/> , бачити і бути баченим <g/> . </p>
doc#9 Але в ці роки основний напрям впливів — не з Галичини <g/> , а зі сходу до Галичини <g/> .
doc#15 Думка ця виплила не з аналізи природи і походження називних речень <g/> , а зі спостереження над підкреслено-концентрованим своєрідним уживанням їх у творах імпресіоністичного і постімпресіоністичного стилів <g/> .
doc#21 Бо в Зерова часом таки проривався стогін чи проклін <g/> , як от у “ <g/> Чистому четвергу <g/> ” <g/> , а зі світу графіки Гніздовського емоція була раз і назавжди виключена <g/> .