Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Саме тому він так сердечно <g/> , як справді — не за кліше — братів <g/> , зустрічав східняків <g/> , зі мною включно <g/> .
doc#84 Ми бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі способу боротьби з провінційністю воно хоч-не-хоч стало перетворюватися на осередок провінційности <g/> , що існувала перед ним <g/> .
doc#40 жир <g/> , зад <g/> , знак <g/> , кат <g/> , квас <g/> , кий <g/> , князь <g/> , край <g/> , кум <g/> , лан <g/> , лев <g/> , лід <g/> , ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі друга група поширеніша <g/> ) <g/> , чин <g/> , чорт <g/> , шар <g/> , шлях <g/> , шовк <g/> , шпиг <g/> , штих <g/> , яр <g/> …
doc#24 в швидкому русі мотив часу і домінування в ньому кожночасного сьогодні ( <g/> « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » <g/> ) <g/> ; тема радости життя <g/> , вічної молодости з « <g/> Mystère profane <g/> » <g/> ; тема потужности людського колективу з « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> ; тема людської іраціональности і тема дитинства з « <g/> Пантоміми <g/> » <g/> ; тема молоді і тема жінки — з « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ; тема володіння технікою <g/> , тема снаги і вміння господаря землі з « <g/> Атлетики <g/> » — все це з'являється тепер єдиним хором <g/> , щоб <g/> , закінчившися мотивом « <g/> кольору нестримних палахтінь <g/> » зі « <g/> Слова перед завісою <g/> » <g/> , тим самим замкнути коло <g/> .
doc#15 Думка ця виплила не з аналізи природи і походження називних речень <g/> , а зі спостереження над підкреслено-концентрованим своєрідним уживанням їх у творах імпресіоністичного і постімпресіоністичного стилів <g/> .
doc#21 Бо в Зерова часом таки проривався стогін чи проклін <g/> , як от у “ <g/> Чистому четвергу <g/> ” <g/> , а зі світу графіки Гніздовського емоція була раз і назавжди виключена <g/> .
doc#36 Шевченків « <g/> Автопортрет зі свічкою <g/> » ( <g/> 1860 <g/> , МСп <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#37 Була пропозиція назвати його Український мистецький рух <g/> , але скорочення такої назви давало неприємні звуково-семантичні асоціації — УМР <g/> , і я запропонував переставити складники <g/> , щоб вийшло МУР <g/> , що піддавався й осмисленню в асоціації зі словом мур <g/> , мовляв <g/> , щось фортецеподібне <g/> , щось непохитне <g/> .
doc#81 Моє давнє внутрішнє неприйняття радянщини примхливою психологічною грою ввійшло в асоціяції зі станом української культури <g/> : її женуть і переслідують <g/> , значить — ми спільники <g/> .
doc#92 Я не знав тоді <g/> , як багато зі своїх попередніх <g/> , празьких поглядів Якобсон зревізував в Америці і що він був на шляху до цілковитого їх перегляду й заперечення <g/> . </p>
doc#40 Слово Суботове стоїть у знахідному відмінку <g/> , а жадне з слів речення не може в'язатися безпосередньо зі знахідним відмінком <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Цей ліс він знав <g/> , як свій власний гайок <g/> , бо зі своєю сотнею не раз в цих ото сторонах службу робив і проходив тим лісом <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб
doc#22 В обох п'єсах герої вирушають на боротьбу зі злом <g/> .
doc#82 Як писав Аркадій Аюбченко <g/> , — ніби до тих <g/> , що навпомацки бредуть зі Сходу в західньому напрямі <g/> , — добра вам путь <g/> , ішовши <g/> .
doc#35 Боронив <g/> , правда <g/> , Лазар Баранович автономію української церкви <g/> , але коли автономію цю зламано <g/> , він не спромігся на хоч скільки виразний опір і в лисі і до царів писав <g/> : « <g/> Да буду зі всією єпархією моєю просі о під благословенням святішого патріярха московського <g/> , як і інші великоруські архиєреї <g/> , і хай наступники мої поставляються в Москві <g/> , а не в Києві <g/> » ( <g/> 1688 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Перевірка тут була б уже не конвеєрна <g/> , як було зі студентами <g/> , а суворо індивідуальна <g/> .
doc#50 Такими поодинокими спалахами реальности виринають на мить зустріч з Дівчиною коло трамваю <g/> , розгром Свиридової бібліотеки <g/> , чиїсь глузування з його селюцтва <g/> , чийсь постріл нього <g/> , потоплення Свиридом валізки зі своїми творами в Дніпрі <g/> , нарешті — загибель його і загибель Дівчини <g/> .