Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 І знову це зовсім виправдане <g/> .
doc#48 <p> Так <g/> , зовсім <g/> , зовсім вони не ті <g/> .
doc#33 У XIX вони робили навпаки <g/> , а в XX і зовсім втратили почуття різниці між цими частинами <g/> » <g/> .
doc#45 На перший погляд <g/> , це значно полегшить моє завдання <g/> , але <g/> , як побачимо далі <g/> , — змусить до небезпечних екскурсій у бік питань наче безпосередньо з темою не пов'язаних <g/> , а то і зовсім від неї далеких <g/> . </p>
doc#40 В сучасній УССР <g/> , наприклад <g/> , слова стерно або керма заступлені в технічній термінології на руль <g/> ; чардак або поклад на палубу <g/> ; зовсім відкинено всі традиційні українські військові й судові терміни <g/> , заступивши їх російськими або зросійщеними <g/> .
doc#81 А все таки це було для мене щось зовсім відмінне <g/> .
doc#18 Особливий ефект виникає <g/> , коли вони в складі сусідньому з « <g/> законним <g/> » наголосом <g/> , але дуже своєрідний і зовсім відмінний акцентуаційний рух постає <g/> , коли додатковий наголос відокремлений складом від головного <g/> .
doc#9 О <g/> , він був зовсім відмінний від Сімовича <g/> .
doc#0 Приходить пора сказати про підстави для такого зближення наче зовсім відмінних постатей <g/> .
doc#0 <p> Світ і далі ловив заїжджих зі сходу <g/> , світ в інших уніформах і з зовсім відмінною фразеологією <g/> .
doc#59 » — ми чекаємо продовження перелічення-наростання <g/> , — а натомість виявляється <g/> , що з цього « <g/> їхні <g/> » почато нове речення зовсім відмінної структури <g/> : « <g/> й їхні чоботи відтискали мені ноги <g/> » й т. д. А коли знов є загроза <g/> , що створиться ритмічна інерція <g/> , — тоді Косач удається до надзвичайно сміливого засобу розриву <g/> , перебою ритму — до повторення службового слова ( <g/> « <g/> але <g/> , але <g/> » <g/> ) — засобу <g/> , великим майстром якого був Шевченко і який після Шевченка <g/> , скільки знаємо <g/> , в українській літературі не практикувався ні в кого <g/> , засобу <g/> , що майже завжди в скам'янілість штучнокнижної мови вносить елементи безпосередности мови розмовної <g/> . </p>
doc#24 Картина світанку в « <g/> Mystère profane <g/> » — це не тільки символіка пробудження українського степу — це водночас і зворушлива в своїй деталізованості картина степового світання — що виписаністю деталів ( <g/> « <g/> Десь ніби з-під наших же ніг раз-у-раз вистрибують потривожені трав'яні коники <g/> , вибігають і випурхують якісь шелесливі жучки <g/> , дзвінкасті злотаві хрущики <g/> , спритні різнобарвні метелики <g/> » <g/> ) могла б конкурувати з пейзажами степу Панаса Мирного <g/> , — хоч стиль і спрямованість тут <g/> , звичайно <g/> , зовсім відмінні <g/> . </p>
doc#31 Дмитра Донцова Хвильовий читав радо і пильно <g/> , але стилево виступи Донцова в « <g/> Літературно-науковому вістнику <g/> » були зовсім відмінні <g/> .
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#6 Але це була зовсім відповідна діягноза того <g/> , що принесло людству Європи і Америки двадцяте сторіччя <g/> .
doc#26 <p> « <g/> Білі плями <g/> » — термін делікатний і не зовсім відповідний <g/> .
doc#37 А другий — на березі потічка в Орем-Лазі ( <g/> табір утікачів у Словаччині <g/> , де ми обоє опинилися 1944 року <g/> ) <g/> , де він <g/> , зовсім голий <g/> , світячи несвіцьки білим і пухким тілом <g/> , воював з нужею в своїх кальсонах <g/> .
doc#21 Шосте число <g/> , майже зовсім готове редакційно <g/> , ніколи не було навіть біля складацького або друкарського варстату <g/> .
doc#47 <p> Сьогодні <g/> , коли виявлено чимало з її писань <g/> , не включених до тризбірки <g/> , і — більше й важливіше — ми знаємо тепер її твори пізніших років — зовсім готову до друку її четверту збірку « <g/> Туга <g/> » <g/> , збірки дитячих поезій <g/> : « <g/> Бедрик <g/> » ( <g/> 1956 <g/> ) <g/> , « <g/> Ягілку <g/> » ( <g/> 1971 <g/> , посмертно <g/> ) і досі не видане « <g/> Чар-зілля <g/> » <g/> , нарешті <g/> , цілу групу її статтів <g/> , ці писання не тільки доповнюють « <g/> Княжу емаль <g/> » <g/> , показуючи дальший розвиток поетки <g/> , вони де в чому змушують по-новому подивитися на попередню тризбірку <g/> , на образ <g/> , викарбуваний Маланюком <g/> .
doc#81 Розділи ці були фактично майже зовсім готові до друку <g/> : виписані всі приклади <g/> , поставлені на папері всі відповідальні формулювання <g/> .