Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 Не знаю <g/> , чи наші хрестоносці-веремієроби читали пізні романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , і багаття не палали ні на Майдані Незалежносте в Києві <g/> , ні перед будинком Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p>
doc#11 Не знаю <g/> , чи цей мовний факт був відомий під час заснування бубабізму <g/> , вже не один рік тому <g/> ) <g/> .
doc#13 <p> I. </p><p> </doc> </p><p> Я не знаю <g/> , чи Веретенченко студіював клясичну книгу В. Жирмунського про структуру байронічної поеми <g/> .
doc#18 А до того — </p><p> Я не знаю Бога <g/> . </p>
doc#19 А я вже знаю <g/> , що вона не мине моїх рук <g/> . </p>
doc#20 Пізніше Юрко <g/> , що любив підхоплювати модні словечка <g/> , говорив про « <g/> межові ситуації <g/> » <g/> , термін позичений мабуть у від Сартра <g/> , якого я не знаю <g/> , чи він читав <g/> . </p>
doc#20 Але сьогодні я не менш твердо знаю <g/> , що все це було нісенітниця <g/> , і вся проблема — плід моєї уяви <g/> .
doc#21 Пригадую раз <g/> , у присмерк він прибіг до мене <g/> , щоб прочитати своє оповідання “ <g/> Доктор Сверлик <g/> ” ( <g/> не знаю <g/> , чи воно було десь друковане <g/> .
doc#21 Малярство Гніздовського <g/> , скільки знаю <g/> , після перших спроб не знайшло шляху до провідних галерій <g/> .
doc#21 Не знаю <g/> , але думаю <g/> , що було тут у нього радше неокреслене <g/> , підсвідоме відчуття прірви <g/> , але не усвідомлення того <g/> , що цю прірву створило <g/> .
doc#23 Там <g/> , в годы забав <g/> , </p><p> Ребяческой резвости полный <g/> , </p><p> Я видел <g/> : синела <g/> , шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> , хвилі <g/> , краса — взагалі <g/> ) <g/> , емоційністю порівняння й епітета і — постійною
doc#27 Скільки знаю <g/> , ніхто ще цього не робив <g/> , але можна було б <g/> , теоретично <g/> , підраховувати відсоток присутности автора і адресата в листах різних осіб <g/> . </p>
doc#28 І все таки <g/> , коли він пише про себе і про поетів такого типу <g/> , як він <g/> , взагалі <g/> : </p><p> Я знаю <g/> : ми – тугі бібліофаги <g/> , </p><p> І наша мудрість – шафа книжкова <g/> . </p>
doc#29 Не знаю <g/> , чи вони будь-коли зустрічалися <g/> . </p>
doc#29 Тепер я знаю <g/> , крізь темряву й примітивізм новооб'явленої комуністичної віри вони зберігали ідеї <g/> , повіви й настрої передреволюційної ідеологічної дійсности <g/> .
doc#30 Але якщо її дали sМакарову ( <g/> якого особисто я не знаю <g/> ) <g/> , то ні <g/> , мерсі боку <g/> , ніякого барокко там нема і близько <g/> , і що воно таке <g/> , він не знає <g/> .
doc#30 Не знаю <g/> , чи Ви там будете <g/> .
doc#30 ( <g/> І не знаю <g/> , чи я буду <g/> ) <g/> .
doc#30 <p> Не знаю <g/> , чи за тими трансформаціями й сюрпризами стоять які-небудь зовнішні чинники <g/> , а чи виявилося тут рішення самих безпосередніх організаторів конгресу <g/> , та це не дуже істотне <g/> .
doc#30 Не знаю <g/> , чи Ви б його прийняли <g/> , але я пропоную його від чистого серця <g/> .