Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 Але чи знав він галицькі говірки <g/> , чи був знайомий з галицькими виданнями <g/> ?
doc#9 Можна сміливо твердити <g/> , що коли М. Коцюбинський ужив галицький варіянт <g/> , то в абсолютній більшості випадків він це робив не тому <g/> , що не знав східноукраїнського варіянту <g/> , і не тому <g/> , що західноукраїнський варіянт йому індивідуально <g/> , сказати б <g/> , біографічно ближчий <g/> .
doc#9 М. Коцюбинський добре знав східноукраїнські варіянти <g/> , широко їх використовував і їх зовсім не цурався <g/> .
doc#9 Годі шукати в них філологічних знань і обґрунтованости <g/> , але мовне відчуття сучасника <g/> , що добре знав мову своєї ( <g/> правда <g/> , вузької <g/> ) території в осередку України-Надросянщини <g/> , в них <g/> , безперечно <g/> , виявилося <g/> .
doc#9 Для Павловського зразкові ті говірки <g/> , де о чергується з і <g/> , себто полтавські ( <g/> південно-західних він не знав <g/> ) <g/> , тоді як « <g/> ближайшие к Литве и грубейшие малороссияне выговаривают оное так <g/> , как у или ю <g/> , мешая будто с у <g/> »lxxv <g/> .
doc#10 Одначе білоруські говірки тоді Ганцов знав тільки з чужих описів <g/> , власне тільки з опису Карського й Соболевського <g/> , тому й тут він мало дає самостійного <g/> . </p>
doc#10 Ганцов сам знав їх і вичислив <g/> : розмежування українських і білоруських говірок <g/> ; вплив державних організацій на розвиток українських говірок <g/> ; порівняння з іншими слов'янськими мовами тощо ( <g/> 15 <g/> , 141 <g/> ) <g/> .
doc#11 Минув той час <g/> , коли була чеська проза читвом для підстаркуватих милих бабусь із чеськмовних містечок <g/> , а поза тими бабусями ніхто не знав ні « <g/> Бабічки <g/> » Божени Нємцової <g/> , ні « <g/> Песиголовців <g/> » Алоіза їраска <g/> , як нульовим був світовий курс наших « <g/> Батюшків <g/> » або « <g/> Волів <g/> » <g/> .
doc#15 у кошки <g/> " ( <g/> Крилов <g/> ) <g/> , - отже можна твердити <g/> , що Буслаєв не знав називних речень як певної категорії <g/> , хоча це місце і можна використати як натяк на можливість генетичного зв'язку називних речень з так званою " <g/> іменною конструкцією <g/> " <g/> . </p>
doc#15 Особливо впливовими були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки афективні Вогонь <g/> !
doc#15 , с. 32 <g/> ) </p><p> Та коли б я знав <g/> , що смерть моя [ <g/> " <g/> що я умру <g/> " <g/> ) <g/> , велів би талярами обсипати <g/> . </p>
doc#16 Нема сумніву <g/> : якби він знав наше вісниківство <g/> , він би вписав його поруч <g/> . </p>
doc#17 <p> Цих страшних наслідків виродження революції Микола Куліш в пору « <g/> Народнього Малахія <g/> » ще не знав <g/> .
doc#18 Попри всі його місійні й месіянські промови перед народом <g/> , в які він вірив <g/> , коли говорив <g/> , і Мойсей в таємному підземеллі своєї душі знав <g/> , що ці речі не існують в історії <g/> , перевіреній розумом <g/> , вони покликані тільки почуттям і на посилу почуття <g/> .
doc#18 Як легко було впасти в спокусу стилізації Біблії <g/> , що її Франко так добре знав <g/> , стилізації <g/> , що її практиковано і перед Франком <g/> , скажімо <g/> , Паньком Кулішем <g/> , стилізації <g/> , що мала зразок і в « <g/> модерні <g/> » <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , стилізація Пісні Пісень у Вайлдовій « <g/> Саломеї <g/> » <g/> .
doc#18 Як би хотілося <g/> , наприклад <g/> , щоб старозавітний пророк не говорив про нетямущих рабів на гордині котурні <g/> , не звертався до Бога <g/> : </p><p> О Всезнавче <g/> , чи знав Ти вперед </p><p> Про такі результати <g/> ?
doc#19 Хронологічно це <g/> , здається <g/> , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , своєрідний заповіт поетів <g/> .