Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 перед приголосним після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#12 , Мікльошіч <g/> . </p><p> Але в російських назвах після ж <g/> , ш <g/> , ц пишемо и <g/> , напр <g/> . <g/> : Шишков <g/> , Жибков <g/> . </p><p> 3.
doc#40 ) <g/> . Звук н подеколи м'якшиться і перед шелесними ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , дарма що вони вимовляються завжди твердо
doc#89 , якщо його робитиме тисяча перекладачів <g/> . Але ж <g/> , як ми бачили в « <g/> повищому <g/> » тексті цієї статті <g/> ,
doc#81 цих бунтів були <g/> , як правило <g/> , для мене такі ж <g/> , як побиття в дитинстві чи то в квартирі Зуніних
doc#31 , « <g/> Про Коперніка <g/> … » <g/> , а 21 червня — третій <g/> . Того ж 1925 р. ця трилогія вийшла окремою книжкою під
doc#61 в житті Юлії <g/> , про людське око — щасливе <g/> . Але що ж <g/> : « <g/> Що більш ми дружили <g/> , то більш відходили одне
doc#89 детектив <g/> , розважальницький масовізм <g/> … » ( <g/> Та ж « <g/> Літературна Україна <g/> » <g/> ) <g/> , Чи й Сковороду сюди
doc#30 — кого він там заколов <g/> ? ягня <g/> ? теля <g/> ? вола <g/> ? До того ж « <g/> член спілки письменників <g/> » Дзира10 «
doc#63 оку <g/> , знічуються <g/> , затушковуються <g/> . Коли ж автор не може або не хоче так зглибока
doc#72 марксизму <g/> ” ( <g/> 1930,3 <g/> ) надруковано статтю того ж автора під невинним заголовком “ <g/> Кілька слів
doc#81 культури і державности <g/> . Але святі такі ж безобличні <g/> , як трупи на брідському побоєвищі <g/> .
doc#40 частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> . <g/> : «— Та цитьте ж бо <g/> ! — гукнув Андрій <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) <g/> . Заперечні й
doc#47 купавочки <g/> . </p><p> Очі мої <g/> , оченьки <g/> , </p><p> очі мої <g/> , вічка <g/> , </p><p> то ж бо не купавочки <g/> , </p><p> далебі що мавочки <g/> ! </p><p> Більше <g/> ,
doc#5 , до проблеми білка зрозумілий <g/> . Славенко ж бо професор біохемії <g/> . Але якщо ми не знаємо
doc#40 нарізно <g/> ) <g/> , як от <g/> : де ж би то <g/> , ба таки <g/> , хіба ж бо і т. п. Цей найпримітивніший тип словотвору
doc#84 « <g/> американізує <g/> » українську народню пісню <g/> . ( <g/> Що ж буде в Америці <g/> ? <g/> ) Наш глядач вдоволений <g/> . Наша
doc#50 , що читач з трепетом чекає <g/> : що ж буде далі <g/> ? Невже не прийде порятунок <g/> ? І
doc#96 — Національна ґалерія <g/> , що міститься в тому ж будинку <g/> , що Національний музей ( <g/> етнографія й
doc#9 ж буде мета у товариства <g/> » ( <g/> « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; « <g/> То ж була буря весняна <g/> , а не сльота осіння <g/> » ( <g/> « <g/> Хто вам